Позиція Громадської спілки «СІГРЕ-Україна» з питань Чорнобильської катастрофи викладена на її сайті https://cigre.org.ua/40-rokiv-katastrofi-na-chornobylskij-aes-atomna-energetyka-ukrayiny-yak-skladova-pek-do-ta-pislya-vijny-vicze-prezydent-ukrayinskogo-naczionalnogo-komitetu-sigre-oleksandr-zenyuk/ та доведена до громадськості на наступних заходах присвячених 40 річчю Чорнобильської катастрофи:
- ХХІІІ міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів “Сучасні проблеми наукового забезпечення енергетики: безпека, стійкість, ІТ та екологічний моніторинг (до 40-річчя Чорнобильської катастрофи)” Київ, 17 – 22 квітня 2026 р. https://iate.kpi.ua/ua/182-konferencii-2026;
- Всеукраїнська науково практична конференція «Чорнобильська катастрофа: філософсько-правовий та соціально-економічний дискус», Київ 24 квітня 2026 р. https://www.facebook.com/knuecolawhttps://www.facebook.com/knuecolaw та https://www.facebook.com/photo/?fbid=1639098581558988&set=d41d8cd9;
- Конференція в Українському інституті метеорології «Аварія на Чорнобильській АЕС:Досвід 40 років радіоекологічних досліджень»,Київ 28-29 квітня 2026р. https://uhmi.org.ua/conf/conf_UHMI_CNPPA40_2026;
- Презентація книги Миколи Штейнберга «Наш довгий шлях до квітня» Київ, 22 квітня 2026 р. https://sstc.ua/news/pravda-pro-chornobil;
- Міжнародна науково-науково-практична конференція «Мультідисциплінарний підхід до діагностики та лікування радіонуклідної патології:«Чорнобильській катастрофі 40 років:наслідки, виклики,загрози» Київ», 25-26 квітня 2026р.
Link to the broadcast
April 25https://youtube.com/live/enwl8j7xlL4?feature=share
April 26 https://nrcrm.gov.ua/40_years_chornobil
Фото за посиланням:
6.Панельна дискусія «Економіка води:реформа та баланс інтересів» в межах конференції AQUA TERM,KYIV,м. Київ 13 травня 2026 р. https://www.youtube.com/watch?v=9j0-OO0dV0w.
При обговоренні на вище зазначених заходах з урахуванням обґрунтувань наведених під час проведення «Розумного вівторка 21 квітня 2026 року»(Інформаційні матеріали «Атомна енергетика як складова ПЕК України до та після війни (навчання, підвищення кваліфікації, робочі інформаційні матеріали від 21 квітня 2026 року, завантажити тут) було підкреслено:
Чорнобильська катастрофа 1986 року – найбільша екологічна катастрофа сучасності, наслідки якої відчуваються ще донині, є прикладом загроз, яку несе атомна енергетика при необґрунтованому непослідовному прийнятті управлінських рішень, нехтуванні питаннями забезпечення її безпеки на всіх етапах життєвого циклу, приниження значення людського капіталу залученого до наукових досліджень, проектування, експлуатації.
Причини Чорнобильської катастрофи, досвід ліквідація її гострої фази та подолання наслідків залишаються вже протягом 40 років в центрі уваги всього людства. Визначення до Чорнобильської катастрофи максимальної загрози для аварійного реагування – загрози ядерної війни (використання ядерної зброї) призвело до недооцінення загрози від ядерних катастроф на атомних електростанціях та об’єктах ядерної промисловості.
Світова спільнота та Україна засвоїли цей страшний урок та вживають заходів щодо гарантування безпеки розвитку та функціонуванню атомної енергетики шляхом впровадження кращої світової практики, нових стандартів безпеки, принципів культури безпеки, міжнародних режимів забезпечення гарантій безпеки використання ядерних матеріалів, розвитку ядерного законодавства.
Набутий досвід організації робіт, проривні результати медичних досліджень в частині захисту людини від аварійного радіаційного впливу, профілактики та лікування радіаційно індукованих захворювань незважаючи на колосальні обсяги наукових досліджень, отриманих знань, вкладених коштів масштабно не впроваджені, не стали стимулом для нових глибоких наукових досліджень та розвитку системи охорони здоров’я та аварійного реагування що критично важливо в умовах сучасних загроз та викликів.
Як підсумок прямі втрати людського капіталу в Україні тільки через медичні чинники за методиками ВООЗ (наслідки онкологічних захворювань, через забруднення навколишнього природного середовища, продуктів харчування та недостатні профілактичні дії і належне медичне втручання) значно перевищують європейські рівні, а з урахуванням того, що частка людського капіталу в валовому національному продукті України вдвічі менша ніж в європейських країнах це становить загрозу національній безпеці та може унеможливити реалізацію планів повоєнного відновлення та розвитку України.
Довідково
1.Результати міжнародних досліджень оприлюднених вже після Чорнобильської катастрофи демонструють що у разі ядерного конфлікта ураження об»єктів атомної енергетики призводить до значного збільшення радіаційного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я населення.
Последствия ядерной войны: Физические и атмосферные эффекти, часть 1: Пер.с англ..-М.:Мир,1988(Приложение 7А.Выбросы радиоактивных веществ при разрушении ядерных реакторов.стр.334-342)
2.Визначення вимог до будівництва та експлуатації нових ядерних енергоблоків формалізовано у змінах до Загальних положеннях безпеки атомних станцій затверджених наказом Держатомрегулювання від 04.03.24 №195.(Зокрема, Розділ Ш визначає цільові показники безпеки щодо неперевищення частоти важкого пошкодження ядерного палива в активній зоні для повного спектру вихідних подій та Розділ IУ передбачає забезпечення аварійної готовності до всіх можливих аварій на АС) https://ips.ligazakon.net/document/MN028305?an=2
та https://infoatom.news/2024/05/01/010520241321
3.За останніми оцінками, станом на 2021 рік (до війни) національного багатства 141 країни світу, в Україні на СК(соціальний капітал) припадає лише 34% загального національного багатства, тоді як у країнах з нижчим за середнім рівнем доходів -51%, а по регіонам Європи і Центральної Азії 62% . За індексом людського розвитку Україна на 77 місці серед 191 країни. У процесі післявоєнного відновлення країни особливу увагу слід звернути на освіту, яка є одним із вирішальних чинників формування соціального і людського капіталу суспільства
В.П. Онищенко. Людський та соціальний капітал України (знання, розуміння, вміння, творчість) економіка України №1(734)2023
В.П.Оніщено Соціальний капітал бізнесу: мета, формування і стратегія реалізації. Економіка України№7(752), 2024.
https://nasu-periodicals.org.ua/index.php/economyukr/article/view/2024-07-1/2024-07-1
4.Масштаби фінансових втрат України від війни є катастрофічно великими. Тільки за підсумками військових дій у 2022-2023 роках сума необхідного для відновлення економіки фінансування оцінюється в 486,2 млрд.дол. що у 2,7 рази перевищує ВВП країни за 2023 рік, а пряма завдана війною шкода –у 152.5 млрд.дол.,або 34.9% балансової вартості. За різними оцінками у 1991-2018 році з України було виведено капіталу на суму 150 млрд.дол, що дорівнює витратам США (у сучасних цінах) на реалізацію Плану Маршала повоєнного відновлення та розвитку Європи. В.В.Зимовець Тіньові ліквідні капітали бізнесу: формування і використання. Економіка України№8(753),2024 https://nasu-periodicals.org.ua/index.php/economyukr/article/view/2024-08-1.
Роль людського капіталу в післявоєнному відродженні України комплексно розглянуто на міжнародному форумі «Освіта,наука,інновації:людський капітал у повоєнному відродженні України, який відбувся 11-12 грудня 2025 року в Українському державному Університеті ім. Драгоманова https://udu.edu.ua/?view=article&id=7341:mizhnarodnyi–forum–osvita–nauka–innovatsii–liudskyi–kapital–u–povoiennomu–vidrodzhenni–ukrainy–iak–platforma–stratehichnoho–dialohu&catid=22
5.Світові геостратетичні процеси демонструють важливість термінового формування в Україні європейської політики збереження та розвитку людського капіталу та її впровадження не на гаслах, а з розробленням практичних механізмів, перш за все економічних.
Системне використання кращої світової практики та європейських стандартів в цій царині формалізовано в Україні вперше при розробленні та узгодженні Першочергових заходів з екологізації гідроенергетики, як складової ПЕК, підписаних останнім листом Президента НАН України академіком Борисом Патоном.
При узгодженні Першочергових заходів з’ясувалось що прямі втрати людського капіталу в Україні тільки через медичні чинники за методиками ВООЗ (наслідки онкологічних захворювань, через забруднення навколишнього природного середовища,продуктів харчування та недостатні профілактичні дії і належне медичне втручання) значно перевищують європейські рівні і складали до 25 млрд. Євро на рік.
Одною із умов підписання Першочергових заходів, а таким чином забезпечення громадської підтримки політики держави в цій царині, стала вимога використання в України, за досвідом європейських країн, при прийнятті стратегічних управлінських рішень при розбудові держави, офіційних методик, які враховують при відбудові та розвитку галузей економіки вартість їх життєвого циклу, зокрема обладнання та систем за такими складовими як технічне обслуговування, ремонт, страхування, резервування, зняття з експлуатації, вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я населення, мультиплікативний ефект на інші галузі економіки, витрати на страхування,створення та підтримка наукових школ, валовий національний продукт. Причому досвід інших країн та вітчизняні оцінки демонструють що вартість життєвого циклу в традиційному розуміння (технічне обслуговування) може бути більше закупівельної вартості в 3-20 разів, вітчизняного обладнання додатково в 3-10 разів менша ніж імпортного, крім того мультиплікативні ефекти на інші галузі економіки складають 5-100 разів, а від імпортного обладнання, товарів – від’ємна величина. Приклади управлінських рішень в інших державах демонструють це на практиці: розвитку вугільної генерації в Польщі, водневих технологій в Німеччині, сонячних технологій в Китаї. Екологічний вплив вугільної енергетики, транспорту, низької якості води та продуктів харчування та сільського господарства за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я на базі офіційної інформації України значно перевищує середньоєвропейські рівні і є неприпустимим. Врахування цих факторів може дати можливість для впровадження вітчизняних безреагентних технологій (біостимуляторів) в сільське господарство, безреагентних технологій для вилучення корисних мінералів із руд та техногенних родовищ, впровадження малих модульних реакторів для виробництва тепла холода, енерготехнологічних цілей в хімічній та металургійній промисловості.
Україна має великий науковий та людський потенціал для впровадження цих підходів.
Першочергові заходи узгоджені без зауважень (мають найвищий соціальний та людський чинник, як складова капіталу держави) ПР АТ «Укргідроенерго»,ДП НАЕК «Енергоатом», Українським національним комітетом СІГРЕ, Інститутами НАН України, Міносвіти і науки, НАН медичних наук України. Розроблення та узгодження Першочергових заходів тривало 3 роки вони пройшли Комітетські слухання у Верховній Раді, узгоджені 5 відділеннями НАН України, 22 інститутами НАН України та НАН медичних наук, 60 академіками.
Першочергові заходи та їх обґрунтування були враховані при розроблений та прийнятті Закону України «Про публічні закупівлі» та «Примірної методики врахування вартості життєвого циклу», затвердженої наказом Мінекономіки від 28.09.2020 року №1894, яка дозволяє частково врахувати кращу світову практику та стандарти ЄС при проведенні тендерних закупівель.
Практика впровадження зазначеної методики показала її недоліки:
- вона не дозволяє (не регламентує) оцінку мультиплікативних ефектів на інші галузі економіки (локалізація, наукові школи) ), це особливо важливо при визначенні впливу на здоров’я населення не тільки забруднення навколишнього природного середовища, а і рівня ВНП на душу населення та доступності медичного забезпечення;
- не містить типової методики складання інноваційної угоди на впровадження вітчизнах розробок від патенту до серійного виробництва;
- методика не містить монетизованих методик оцінки впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я населення, джерел та умов отримання інформації про рівні забруднення певних регіонів, рівня захворюваності, якості медичного забезпечення, мультиплікативних ефектів в регіоні на інші галузі економіки, страхування бізнесу та здоров’я населення від ядерних ризиків.
Таким чином, зазначені недоліки не дають можливості учасникам публічних закупівель скористатися кращою світовою практикою та стандартами ЄС в царині публічних закупівель.
З метою створення належних умов для повоєнного відновлення України, ефективного залучення фінансових ресурсів, розвитку людського та соціального капіталу пропонується започаткувати проект
Адаптації нормативно-правої бази України до європейських вимог в рамках впровадження нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» Урядовий законопроект 11520 Про нову редакцію закону України «Про публічні закупівлі» https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788)
При виконання проекту передбачається:
- Внесення змін до Примірної методики визначення вартості життєвого циклу, затвердженої наказом Мінекономіки від 28.09.2020 №1894 шляхом включення до розділу 1.4 «перелік товарів та технологій» до яких застосовується вартість життєвого циклу як критерій оцінки здійснення закупівлі в системі Прозоро– відповідного обладнання та послуг https://radnuk.com.ua/pravova-baza/nakaz-minekonomiky-pro-zatverdzhennia-prymirnoi-metodyky-vyznachennia-vartosti-zhyttievoho-tsyklu/.
- Розроблення Методики визначення вартості життєвого циклу об’єктів енергетики, водного господарства, сільського господарства з наданням конкретних прикладів, доступу до баз даних для формування тендерних вимог по найбільш важливим об’єктам та номенклатурі закупівель з урахуванням тривалості їх життєвого циклу, впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я населення, розвиток інфраструктури, мультиплікативні ефекти на інші галузі економіки, резервування, страхування, аварійного реагування, створення наукових школ, зняття з експлуатації, поводження з відходами, впливу на валовий національний продукт.
- Розроблення типової інноваційної Угоди для можливості реалізації за механізмами Закону України «Про державні закупівлі» вітчизняних, конкурентних на світовому ринку, проривних науково-технічних технологій.
- Підготовку обґрунтувань для розміщення об’єктів промисловості, енергетики, управління водними ресурсами Україні з урахуванням спільного інтересу з іншими державами членами Енергетичного співтовариства (водневий коридор Україна ЄС) відповідно із Регламентом ЄС2022/869 Європейського парламенту та Ради Європи від 30 травня 2022 року «Про керівні принципи для транскордонних енергетичних проектів» Електронний ресурс https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj у складі найважливіших інфраструктурних проектів https://dixigroup.org/comment/yevropejskyj-soyuz-sformuvav-spysok-najvazhlyvishyh-proyektiv-energetychnoyi-infrastruktury/
та в складі одного із 165 проектів – водневого коридору Україна-ЄС https://tsoua.com/news/yevrokomisiya-pidtrymala-proyekt-zi-stvorennya-odnevogo-korydoru-mizh-ukrayinoyu-ta-krayinamy-czsye/, за процедурою законопроекту №13450 https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-infrastrukturni-proekty-u-sferi-enerhetyky-iaki-stanovliat-suspilnyy-interes.
Відповідальними виконавцями проекту можуть стати:
1.ДУ»Інститут економіки та прогнозування НАН України», директор академік Геєц Валерій Михайлович.
2.ДУ»Національний центр радіаційної медицини, гематології та онкології Академії медичних наук України”,(організація відповідальна за зв»зок з Всесвітньою організацією охорони здоров’я), директор д.м.н Жовнір Володимир Аполлінарійович.
3.Громадська спілка «СІГРЕ-Україна» та інші .
Матеріали на сайті «СІГРЕ-Україна» з екологічних питань паливно-енергетичного комплексу
1.Светелік О.Д., Бондаренко Ю.М., Зенюк О.Ю., Корогод І.М. “Діяльність українського національного комітету CIGRE – Друга Регіональна Конференція SEERC 12-13 червня 2018р.”. Журнал Электрические сети и системы № 4-5,2018р. (Завантажити тут)
2.Зенюк О.Ю. “Допомогою треба вміти cкористатися”. Журнал Термінал №2(848) серпень 2017р. (Завантажити тут)
3.Зенюк О.Ю. “Спільне факельне спалювання вугілля та біомаси”. Журнал Енергетика та електрифікація №6, 2018р. (Завантажити тут)
4.Енергетика України – інструменти її відновлення та розвитку» Віце президент Українського національного комітету СІГРЕ Олександр Зенюк У Міжнародна конференція Українського ядерного товариства «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику» м. Київ 28-29 вересня 2023 року. Електронний ресурс https://cigre.org.ua/dopov-viczeprezydenta-ukrayinskogo/
5.Зенюк О.Ю. Результати обговорень питань перспектив розвитку водневої енергетики та теплопостачання. https://cigre.org.ua/zvorotnij-zvyazok-do-statti-viczeprez-2/
6.Відгуки на статтю Зенюка О.Ю, з питань впровадження інновацій. https://cigre.org.ua/zvorotnij-zvyazok-do-statti-viczeprez/
Зокрема:
ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища» НАН України щодо практичного вирішення питань забезпечення якісною водою населення ,промисловості та сільського господарства в взаємодії» річка-водосховище-об’єкт енергетики»(натиснути тут);
ДУ «Інститут економіки та прогнозування «НАН України щодо доповнення традиційних моделей оцінки ефективності інвестиційних проектів в енергетиці з позицій кількісної та якісної оцінки всіх наслідків їх реалізації та визначеності пріоритетності державних капітальних інвестицій та мультиплікативних економічних ефектів (натиснути тут);
ДУ»Національний центр радіаційної медицини» Національної академії медичних наук України, центром що співпрацює з Всесвітньою організацією охорони здоров’я в частині вдосконалення нормативної бази впровадження інвестиційних проектів в енергетику шляхом врахування мультиплікативних ефектів на інші галузі економіки,ВНП, екологію та здоров’я населення на основі принципів оптимізації користь –шкода прийнятому в радіаційному захисті(натиснути тут)
7.ЗенюкО.Ю. – “Синхронізація ОЕС України з енергооб’єднанням ENTSO-E – важлива перемога на енергичному фронті“. https://cigre.org.ua/stattya-viczeprezydenta-ukrayinskogo/
8.Олександр Зенюк – віцепрезидент Українського національного комітету CIGRE. «Впровадження інновацій в енергетику України. Робочі матеріали». доповідь на IX Міжнародному конгресі інженерів–енергетиків «Шляхи та методи збереження стійкості енергетичної системи, її відновлення та побудови на засадах інноваційних енергетичних технологій»15 жовтня 2024 року Електронний ресурс Впровадження інновацій в енергетику України. Робочі матеріали.
9.Олександр Зенюк –віце президент Українського національного комітету CIGRE. Доповідь на ХХХІІІ Міжнародній онлайн конференції «Проблеми екології та експлуатації об’єктів енергетики». 20-21 грудня 2023 року Електронний ресурс https://cigre.org.ua/hhhiii-mizhnarodna-onlajn-konferenczi/
10.Олександр Зенюк. Курс лекцій в Національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана «Управлінські рішення в енергетиці» 2020-2021 рік. Електронний ресурс https://cigre.org.ua/spivrobitnycztvo-derzhavnogo-vyshhogo-n/
11.Олександр Зенюк. «Впровадження інновацій в атомну енергетику. Доповідь на VI Міжнародній Конференції Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику, Київ 25-27 вересня 2024 року. Електронний ресурс https://drive.google.com/file/d/1hSjsYVF8hOmwSN8X8od9_EIe7TF99wzd/view
12.Олександр Зенюк. Впровадження інновацій в енергетику. Міжнародний круглий стіл «Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику» Київ 24 вересня 2021року, Електронний ресурс https://old.ukrns.org/images/activity/2021/2021_09_25/240921-250921.pdf
13.Олександр Зенюк. Впровадження інновацій в енергетиці-Комплексний підхід. Міжнародна конференція NUCNEXT-2025.м.Київ 29 вересня 2025 року Електронний ресурс https://drive.google.com/file/d/1CjYVFdersNthhYrFTU0jmGe2gvZ2d9XL/view
14.Олександр Зенюк. Методологія оцінювання повного життєвого циклу-інструмент стратегічного планування енергетики. Круглий стіл «трансформація національної енергетичної системи. Виклики та підходи. Київ 20 листопада 2025 року. Електронний ресурс https://ienergy.kyiv.ua/novyny/ogoloshenniya/400-transformatsiia–enerhetychnoi–systemy–vyklyky–ta–pidkhody.html
15.Олександр Зенюк. 40 років катастрофи на Чорнобильській АЕС. Атомна енергетика України як складова ПЕК до та після війни https://cigre.org.ua/40-rokiv-katastrofi-na-chornobylskij-aes-atomna-energetyka-ukrayiny-yak-skladova-pek-do-ta-pislya-vijny-vicze-prezydent-ukrayinskogo-naczionalnogo-komitetu-sigre-oleksandr-zenyuk/

English