Паризька сесія 2022 року – Рання Реєстрація до 15 травня

Шановні колеги,

Ми раді повідомити, що, як і в більшості країн світу, життя в Парижі повернулося до того, як було на Сесії 2018 року.

Також, незважаючи на сумні виклики війни в Україні, ми можемо повідомити, що зацікавленість делегатів та участь експертів у Паризькій Cесії 2022 року є значною.

CIGRE продовжує свою місію сприяти співпраці та обміну між членами своєї спільноти, і її сесія для цього залишається одним із основних засобів.

Сесія 2022 року триватиме у своєму звичайному форматі, з єдиними обмеженнями щодо дотримання будь-яких правил і санкцій, встановлених урядом Франції.

Реєстрація на Cесію 2022 року відкрита, і ранній курс закінчиться за кілька днів: 15 травня.
Технічна рада та всі навчальні комітети за підтримки Центрального офісу завершили відбір документів, які будуть включені в дебати на цій Cесії через спеціальні звіти та обговорення в групах.

Вперше роботи, відібрані для цієї Cесії, стануть результатом суворого процесу відбору. Оскільки на цій Cесії буде представлено понад 850 чудових робіт, це ще один крок до мети досягнення досконалості Технічної ради.

Це також є першим кроком до визнання документів Сесії міжнародними реферальними системами. Сьогодні в CIGRE Science & Engineering публікуються лише найкращі статті в кожному Дослідницькому комітеті, а тому на них посилаються в SCOPUS.

Детальна програма Cесії розміщена за посиланням (натиснути тут).

Нова технічна брошура Робочої групи WG D2.43 Дослідницького комітету D2 “Інформаційні системи та телекомунікації”

Шановні колеги!

До Вашої уваги надаємо анотацію нової технічної брошури № 866 – «Включення програмно-конфігурованої мережі до підприємств енергетичної галузі».

Ця технічна брошура містить огляд програмно-конфігурованих мереж (SDN) у контексті використання для енергетичних установ.
Основне завдання цієї технічної брошури – інформувати читача про сфери SDN, які найбільш застосовні до енергетичних установ; а саме, основні концепції SDN, віртуалізація функцій мережі (NFV) – де віртуалізовані мережеві функції, такі як маршрутизатори та брандмауери, і базовий технічний огляд технології. Глибокий і детальний опис різних технологій і протоколів не є метою цієї технічної брошури, оскільки їх легко отримати з іншої літератури та джерел. Швидше, ми прагнемо надати контекст і актуальність областей, які найбільше застосовуються до енергетичних підприємств.
SDN – це велика тема, де багато різних технологій об’єднані та інтегровані як рішення для створення сучасної програмованої та швидкої мережі. Описано підмножину цих основних технологій і протоколів SDN, а також посилання на відповідні стандарти та пов’язані з ними роботи, які узагальнено, щоб читач міг отримати базовий рівень оцінки численних робіт, які були зібрані для визначення SDN.
Реальні випадки використання SDN і NFV матеріалізувалися і набули зрілості, особливо в мережах телекомунікаційних та «cloud service » постачальників. Очікується, що 5G буде активно використовувати SDN і NFV, оскільки ці мережі впроваджуються по всьому світу.
Для типової енергетичної компанії SDN і NFV часто вже впроваджені, часто без будь-якої загальної поінформованості, крім того, можливо, технічний персонал знає, що комерційний продукт, реалізований в мережі підприємства, є рішенням SDN. Однак рішення SDN частіше впроваджуються в центрі обробки даних або центрі управління, а не у віддалених місцях, таких як підстанції.
У цій технічній брошурі ми описуємо деякі випадки використання SDN і NFV в контексті середовищ OT( operation technology ) підприємств; а саме віртуалізація підстанції, цифровий двійник мережі OT, мікросегментація, яка є прикладом використання кібербезпеки, інтеграція хмарних сервісів OT, конфігурація IEC 61850 та SD-WAN.
Робоча група також провела опитування щодо поглядів підприємств-членів CIGRE на SDN та NFV, стосовно актуальності та передбачуваної переваги цих технологій для їхніх організацій, а також їхні наміри та часові рамки впровадження SDN та NFV.
Описано приклад, заснований на прикладі використання японської енергетичної компанії, а також поточний ринковий ландшафт SDN і NFV.
Рекомендується подальша робота з розширення оглядового покриття, наданого цією Технічною брошурою, особливо в сферах інтеграції приватних мереж 5G з SDN і NFV, подальшого інтелектуального розвитку більш віддалених локацій з використанням SDN і NFV, більш детальне вивчення розширення середовища OT підприємства в хмару. Ми віримо, що SDN і NFV стануть важливими технологіями для енергопостачальників, оскільки вони можуть підвищити ефективність та маневреність надання послуг, оскільки енергетичні підприємства стикаються з вимогами до телекомунікаційних та інформаційних систем, які швидко змінюються, зумовленими розподіленими енергетичними ресурсами (DER) та відновлюваними джерелами енергії.

Члени CIGRE мають безкоштовний доступ до технічної брошури (натиснути тут)

Вартість брошури для тих, хто не є членом CIGRE, вказана у відповідному розділі електронної бібліотеки (натиснути тут)

Якщо Ви бажаєте придбати дану брошуру, будь ласка, зверніться до українського національного комітету CIGRE.

Паризька сесія 2022 року

Шановні колеги!

Нагадуємо Вам, що триває реєстрація на Паризьку сесію CIGRE 2022. Сесія пропонує унікальні можливості для розширення ваших професійних контактів. Сесія включає багато додаткових заходів, які надають ідеальні умови, як для професійних, так і для неформальних знайомств з новими людьми з усієї спільноти CIGRE та інших галузей. Це провідні світові експерти, впливові особи та професіонали, які представляють різноманітні круги  глобальної енергетичної системи в цілому.

В рамках програми Сесії ви матимете можливість спілкування на нижчезазначених заходах:

  • Вечірній час після церемонії відкриття. Ідеальний неформальний захід, де буде  можливість поспілкуватися з колегами та  познайомитись з новими учасниками заходу.
  • Масштабна  технічна  виставка проходитиме щодня протягом Сесії 2022, де будуть присутні представники індустрії.
  •  Групові  дискусійні зустрічі та семінари. Як частина технічної програми, ці заходи пропонують багато можливостей для взаємодії в професійному середовищі з найрізноманітнішим колом експертів.
  • Стендові сесії, які триватимуть чотири дні, автори представлять свої статті для обговорення з делегатами у відкритому діалозі. 
  • Різноманітні  профільні заходи спільноти CIGRE: «Жінка в енергетиці» (WIE),  NGN для молодих спеціалістів, а також велика кількість зустрічей, таких як Форум CEO.
  • Урочистий  вечір CIGRE, який відбудеться у четвер, 1 вересня. Унікальний паризький захід, який обов’язковий для відвідування всіма професіоналами з особливим приводом – відзначити головну подію, яка проходить раз на два роки.

Якщо ви хочете встановити більше ділових контактів, знайти нових колег і друзів у глобальній енергетичній системі, приєднуйтесь до Паризької сесії 2022 цього серпня!

Інформація про реєстрацію

Стаття експерта CIGRE Сергія Кучера

Шановні колеги!

До Вашої уваги надаємо статтю міжнародного експерта CIGRE Сергія Кучера – “Ринок. Енергетика. Перезавантаження. Частина 2.”.

Ця стаття фактично є продовженням роботи, яка розглядала отримані результати впровадження в Україні конкурентного ринку електричної енергії станом на 2020 рік.

В другій частині  розглядається взаємна невідповідність нормативної бази, торговельної моделі і фізичної структурі ОЕС України що мала місце на початок 2022 року, і яка після підключення до паралельної роботи  ENTSO-E 16.03.2022 обмежує умови для торгівлі електричною енергію, як всередині країни, так і із країнами ЄС.

Почнемо з теорії. Питання:

  • забезпечення платежів за спожиту електричну енергію (неплатоспроможні споживачі критичної інфраструктури);
  • субсидіювання неплатоспроможної частини населення;
  • дотації на зелений тариф, якщо тариф не покривається надходженнями від продажу електричної енергії;
  • частині пільг та державної підтримки для заохочення будівництва нової потужності

взагалі-то не є питаннями власне ринку електричної енергії. Це питання бізнес-середовища на рівні держави. Тому ці проблеми не можуть бути вирішеними на рівні ринку електричної енергії.

Під терміном ринок електричної енергії часто мають на увазі дві не тотожні речі, але їх не розділяють, а часто плутають:

1) ринок це –  система взаємовідносин всіх юридичних осіб, що мають якесь відношення до електричної енергії;

2) ринок це – торгівельно – розрахунковий механізм за електроенергію, як за товар з супутніми послугами.

Закон України “Про ринок електричної енергії” встановлює  такі визначення щодо базових речей:

  • електроенергетика – галузь економіки України, що забезпечує споживачів електричною енергією;
  • ринок електричної енергії – система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам;
  • учасник ринку електричної енергії  – виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;

Як бачимо, до учасників ринку відносяться лише ті, хто здійснює господарчу діяльність, їх перелік визначено. Жоден з них не має ні фізичної, ні юридичної можливості впливати на проблемні питання субсидіювання або неплатежів, що озвучені в перших абзацах. Ці питання відносяться до компетенції держави, яка в особі державних органів стоїть над ринком електричної енергії.

Тобто під ринком і його системою відносин, в колі учасників ринку, практично слід розуміти лише торговельно – розрахункову модель. Все інше – це взаємодія держави і учасників ринку вже на іншому рівні.

Перша теза: затверджена торговельна модель ґрунтується на базисі повної оплати споживачами витрат на розподіл і транспортування електричної енергії, а також реалізації зобов’язань держави щодо підтримки. Впроваджена модель ринку фактично  поставлена на відсутній базис фінансового забезпечення.

Друга теза — торговельна модель неоптимальна для фактичної структури власності і сегментації виробників електричної енергії.

Треба визначитись (аж до референдуму в галузі) — ринок, впроваджений в період 01.07.2019-24.02.2022,  був функціональний, чи навпаки – не працював належним чином. В даному випадку під ринком мається на увазі торговельно – розрахункова модель.

Хто скаже, що ринок працював нормально, хай порахує скільки було постанов НКРЕКП в частині регулювання цін та обмежень обсягів. І вони були вимушеними. Ну не може вважатись функціонування ринку нормальним, коли в окремі періоди електроенергія, що виробляється на одному й тому ж енергоблоці одночасно, в залежності від способу продажу відрізняється в ціні до 50%. Це що завгодно, але не нормальний товарний ринок. На нормальних ринках немає продажних дисконтів або премій в 50% вартості.

Таким чином, якщо питання “ринок був нормальним/не нормальним, “справедливим/не справедливим” теоретично ще можна дискутувати, то висновок, що ринок був НЕСТАБІЛЬНИМ — беззаперечний.

Попит на електроенергію — одна з найбільш стабільних речей на ринку, генеруючі потужності за один тиждень не створюються і не зникають. Тобто стабільність повинна бути, вони обумовлена повільним темпом змін у галузі. При цьому, з точки зору макроекноиіки, в стабільних цінах на ринку зацікавлені виробники і кінцеві споживачі, а великі коливання цін цікаві лише спекулятивним трейдерам.

Тому головною метою внесення змін до ринку (торговельно – розрахункової моделі) повинно бути ЗБІЛЬШЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ. Але яким чином? Підготовку відповіді почнемо з основ. Які ринки бувають взагалі? Так ось, в нас часто плутають терміни “ліберальній ринок” і “конкурентний ринок”.

Конкурентний ринок — це такий ринок, в якому низькі вхідні бар’єри і  з’являється велика кількість учасників, які конкурують між собою.

Ліберальний ринок — це такий ринок, де  втручання держави мінімальне, він працює по встановленим правилам і всі питання врегульовуються учасниками згідно встановлених правил. Ринок саморегулюється перетіканням капіталу, без командно-адміністративного втручання держави. Ліберальний ринок передбачає, що ціни на ньому встановлюються і утримуються під час збурень автоматично, шляхом балансу попиту та пропозиції.

Регулювання торговельних операцій і цін, що в нас складалося після 01.07.2019, підтверджує, що це аж ніяк не ліберальний ринок.

Якщо ж по-іншому не виходить, може треба подивитись, порахувати а потім визнати, що ефективна робота галузі — це первинне, і якщо вертикальне обґрунтоване втручання держави додає стійкості ринку і надійності енергосистемі – то не треба повторювати мантру. Треба  знайти в світі подібні успішні кейси реформування.

В умовах, коли наші західні партнери готують надання технічної допомоги для зменшення наслідків бойових дій зрозуміло, що процес відновлення енергосистеми України триватиме не один рік, але також зрозуміло що це не буде лише відновлення. На старих фундаментах буде збудована велика кількість сучасних елементів енергосистеми, які при своєму поєднанні виведуть ОЕС України на інший рівень.

При цьому, нова архітектура взаємодій повинна буде відповідати сучасним вимогам Енергопакетів, а питання про збереження технічних регламентів, норм і традицій СРСР остаточно закрите.

Має місце певна невизначеність кінцевого дизайну ОЕС України в цих умовах, оскільки ENTSO-E і ринок електричної енергії, до яких приєдналася ОЕС України, зараз також перебувають в трансформації.

Ось деякі тези з документу ENTSO-E “Vision on Market Design and System Operation towards 2030“ (Бачення дизайну ринку та функціонування системи до 2030 року):

Сучасний дизайн ринку в Європі був явно успішним і приніс значне збільшення обміну електроенергією між країнами, але він також починає демонструвати ряд обмежень, оскільки розрив між ринковими механізмами та фізичною реальністю став значним.

Швидкість оновлення енергетичної мережі нижча, ніж необхідно. Наприклад, вона не завжди може відповідати темпам розвитку відновлюваних джерел енергії. Поява відновлюваних джерел енергії є центральним місцем у всіх основних сценаріях. Вітрова та сонячна енергія відіграватиме основну роль в енергосистемі у системі до кінця наступного десятиліття із загальною встановленою потужністю майже 500 ГВт для сонячних фотоелектричних та понад 300 ГВт для континентальних та офшорних ВЕС. Тому очікується, що потоки електроенергії збільшаться і стануть ще більш нестійкими, що вимагатиме розвитку мережі та ефективного управління для усунення перевантажень.

З різних причин починають з’являтися додаткові обмеження: збільшення кількості розподілених потоків і внаслідок цього – збільшення небажаних перетоків, збільшення витрат на перерозподіл для зменшення перевантажень в мережі, обмежена доступна інформація про гнучкість електроенергетичної системи та збільшення інвестиційної невизначеності для забезпечення достатності ресурсів.

Крім того, у більшості країн найбільша частка розумних лічильників, підключених пристроїв і акумуляторних батарей посилить цю тенденцію, що робить координацію між системними операторами надзвичайно важливою, наприклад, для обміну мережевими та системними послугами.

Потреба ефективного стану операційної безпеки енергосистеми вимагає таких рішень для архітектури ринку, які зменшують розрив між ринковими результатами та фізичною реальністю мережі.

Постійна трансформація енергосистеми, зокрема збільшення змінних і непередбачуваних потоків на всіх рівнях напруги, вимагатиме поетапного вдосконалення поточних моделей як роботи системи, так і архітектури ринку. У поточних європейських дебатах вже визнається, що сьогоднішня архітектура ринку вимагає еволюції, щоб ефективно відповідати майбутнім викликам енергетичного переходу, а також для розміщення нових учасників і нових технологій. Одним із таких прикладів трансформації ринку є перехід до скорочення часу закриття воріт у поєднанні із збільшенням внутрішньодобових обсягів торгівлі безпосередньо перед початком ринку реального часу.

Необхідність зближення ринків і фізики буде важливим рушієм майбутнього електричної системи. Наближення ринкових механізмів до фізичної реальності мережі є справді ключовою умовою ефективності та соціального добробуту. Таким чином, подолання розриву та інтеграція вдосконаленої архітектури ринку з операційною перспективою має стати ключовими пріоритетами на наступне десятиліття

Очікується, що велика кількість ресурсів, необхідних для роботи системи, буде підключена до розподільних мереж: генерування, зберігання, інтелектуальні мережі та споживачі. Щоб розблокувати цю «розподілену гнучкість», знадобляться нові оперативні інструменти та процеси для покращення їх прогнозування та видимості для диспетчеризації. Це також передбачатиме розробку нових торговельних продуктів, а також скоординовані ринкові процеси та відповідний обмін даними між різними зацікавленими сторонами.

Модель ринка, запроваджена в Україні в сучасному форматі, не продемонструвала за великим рахунком переваг перед схемою пулу різних видів генерації. Конкуренція не утворилася. Причиною стали зокрема об’єктивні місцеві умови наслідків ОЕС СРСР,  мали місце дитячі хвороби нового ринку електроенергії, були і інші чинники. Зокрема – на системному рівні не вирішено питання гармонічного поєднання ринків електроенергії та потужності. Балансуючого ринку і ринку резервів.

Особливістю ринку  електроенергії в умовах великої частки генерації ВДЕ є досить прогнозований обсяг попиту і  важкопрогнозований обсяг генерації для для задоволення сумарного попиту, особливо по сегментах генерації СЕС, ВЕС, АЕС, ГЕС в умовах цінової конкуренції, без зеленого тарифу. Кожна окрема країна імпровізує в комерційній частині при стандартних технічних вимогах щодо регулювання частоти та потужності.

Таким чином, в моделі ринку треба щось змінювати, а не просто вставляти перемички. Як її спрощувати короткотерміново – на період війни і глибинно – для нормального часу — це тема подальшої дискусії, але необхідно на першому етапі трансформації наявного українського ринку визначити дві речі:

1. Яким чином і з якою періодичністю будуть вводитись ін’єкції бюджетних (державних) коштів для покриття фінансових розривів, що виникають  в ході відносин на рівні держава-ринок: через ОСП, ГарПОК, постачальника, кінцевого споживача (це стара проблема, не пов’язана із власне торгівельною схемою). 

2. Яка є найпростіша комбінація з ринку електроенергії, ринку потужності і диспетчеризованого управління для окремої країни в Європі?

По першому пункту  зараз  варіанти розглядаються, рішення буде прийнято.

По другому пункту пояснимо. Для початку подивимося в таблиці на країни ЄС, що мають атомну генерацію, при цьому для України, з метою більшої адекватності сьогоденню, встановлену потужність генерації в 54 ГВТ замінено на більш реалістичні 30 ГВт.

 TOTAL, GWNPPHYDROWindSOLARSTORAGE
HYDRO
Belgium25,423,41%0,70%19,23%18,86%5,15%
Czech19,720,50%5,63%1,72%10,42%5,95%
Finland17,715,76%17,86%17,96%0,04%0,00%
France136,445,00%14,53%12,61%10,16%3,70%
Germany222,91,82%2,29%28,45%25,26%4,16%
Spain112,46,33%18,09%24,67%13,02%5,07%
Ukraine3046,12%16,10%3,70%17,88%4,96%

Як бачим, по співвідношенню потужностей атомні/гідро/накопичувачі до України подібні дві країни: Франція та Чехія. Ці країни вважаються стабільними як в частині енергосистем, так і економік, тобто ринок електроенергії в них можна брати за приклад. Трошки відомостей про енергитику цих країн, дані з відкритих джерел за 2019-21 рр.

  • Франція. Населення країни 67 млн осіб, побутових споживачів — 39,2 млн. абонентів. Річне (2020) виробницво електроенергії 500 TWh, споживання 449 Twh. Обсяг законтрактованих резервів потужності (2019): FCR – 527 MW, aFRR – 645 MW, mFRR+RR – 1504 MW. Потужність інтерконекторів на експорт 17,4 GW; на імпорт 12,5 GW. Ціни на електроенергію, усереднено для промислових споживачів 119 USD/MWh, для населення   200  USD/MWh
  • Чехія. Населення 10,5 млн. осіб. Частка вугільної та атомної генерації в річному балансі складає  41 та 37% відповідно. Переважна більшість генерації (атомна, вугільна, гідро, СЕС, ВЕС) належить CEZ Group, частка якої в річному балансі генерації стабільно складає 60-70%. Ціни на електроенергію складають, усереднено для промислових споживачів 103 USD/MWh, для населення 195  USD/Mwh. Частка населення в споживанні електроенергії складає 26%

Порівння ринких параметрів для Франції, Чехії, України

 Франція (2020)Чехія (2020)Україна (2020)
Внутрішне споживання,449TWh64,2 TWh116 TWh
Ринок двосторонніх договорів (фьючерси)Не знайдено53,58%67,9%
Ринок на добу наперед27,5%34,4%11,9%
Внітрішньодобовий ринок2,3%4,2%1,9%
Балансуючий ринокНе знайденоЗакритий з 201918,3%
Ринок блокових заявок7,79%
Ринок допоміжних послугСередньорічні законтрактовані резерви 2676 MWРезерви закупаються через загальоєвропейську платформу. Виокремлених даних по країні не знайдено600 МВт (законтрактований максимум в зимовий сезон 20-21 р)
Ринок потужності (форвардний)Відсутній. Є первинний та вторинний ринки річних сертифікатів  на пікову потужністьВідсутнійВідсутній
Експорт (відносно внутрішнього споживання)25%36%4%
Імпорт (відносно внутрішнього споживання)5%21%2%

Примітка:

1) обсяг частки фьючерсів на електроенергію для внутрішнього споживання в Чехії визначено методом зворотнього балансу, оскільки загальний зафіксоканий обсяг фьючерсів складає 119% від внітрішнього споживання, але цй обсяг включає окрім внутрішнього споживання також послідовний перепродаж контрактів і експортно-імпортні контракти;

2) з аналогічних причин відсутні дані по обсягам фючерсів і балансуючого ринку у Франції.

Європейський ринок, з якого у нас зробили кальку, мав цільову архітектуру  лібералізованого та конкурентного. Це дійсно єдина можлива модель для об’єднання, в якому синхронно працюють три десятки країн, умовна тисяча генеруючих одиниць, тисячі трейдерів.

Подивимось, як взаємодіяла енергосистема Чехії із сусідами на прикладі 13.04.2020 (в цей в Європі день були особливі погодні умови, частка ВДЕ в балансі генерації Німеччини сягнула 66% і були відповідні потоки на сусідні країни). Особливості роботи енергосистеми Німеччини в цей день і джерела гнучкості розглядались в публікації.

Потоки через інтерконенектори Чехії по напрямкам, МВт

TimeGermanyAustriaPolandSlovakiaTOTAL
0:00-4061192-717904973
1:00-5131320-7469781039
2:00-6151313-755937880
3:00-8201242-646940716
4:00-10381217-603978554
5:00-9181316-6041003797
6:00-10241301-5571097817
7:00-12801261-6851215511
8:00-13121185-6111277539
9:00-14481118-6591217228
10:00-16191216-7551351193
11:00-17681007-7921302-251
12:00-1819669-6741362-462
13:00-1904478-6451472-599
14:00-1954337-6951457-855
15:00-2085320-6651424-1006
16:00-1846471-6821409-648
17:00-1651778-8011289-385
18:00-1331885-7041264114
19:00-1570804-7251405-86
20:00-1520629-5511252-190
21:00-1068546-527108637
22:00-851654-523968248
23:00-540708-638964494

Проілюструємо табличні дані у вигляді згладжених графіків

Аналогічні дані по енергосистемі Франції

Потко через інтерконенктори Франції, МВт

TimeBelgium Germany ItalySpain Switzerland United KingdomTOTAL
0:00-412730456235460-12911897
1:00-1099487295222770-1338642
2:00-1546-23-1182196-377-1337-1205
3:00-1582-91-502176-76-1337-960
4:00-1435420952228246-1330224
5:00-1391263-5822148-666370
6:00-1435127-1712275-126-90580
7:00-161951-1562292-1489501370
8:00-1213-475-3052205-42713701155
9:00-1053-715-1892187-42012811091
10:00-1723-1768-6302360-11361376-1521
11:00-1599-1547-4022369-10101366-823
12:00-1322-1501-3512280-985595-1284
13:00-1281-1270-4052329-9371071-493
14:00-905-478-1532288-45710731368
15:00-743676112235711514163933
16:00-6051159182222835614224742
17:00-54170028225629918204562
18:00-774-195-4282272-34520182548
19:00-56671-5292237-73720202496
20:00222542-4122497-99220203877
21:00473610-3122562-82220204531
22:00-4421-2762598-64020204119
23:00-44113-4102484-88619222682

Проілюструємо табличні дані у вигляді згладжених графіків

Як бачимо, кожна з країн мала свого стабільного партнера, який протягом доби йшов майже рівним графіком і не змінював напрямку. Для Чехії це Словакія і Польща, для Франції це Іспанія. Але підсумкове сальдо перетоків для обох країн протягом доби мало суттєві коливання і зміну напрямку.  Це відображено у наступній діаграмі, при цьому потужність сальдо перетоків у кожній з країн віднесено до пікової потужності енергосистеми, що була зафіксована  протягом доби.

ЄС встановила, як завдання для кожної країни – учасника ENTSO-E, довести до 2030 року  потужність інтерконнекторів до 15% від встановленої потужності генерації. Як бачимо з фактичних режимів, підстави для нарощування потужності інтерконекторів є, особливо в країнах в високою часткою неманеврової атомної генерації та/або з високою часткою непрогнозованої потужності ВДЕ. Ситуація стане ще більш напруженою, коли Чехія та Франція підтягнуть свою частку СЕС та ВЕС до рівня Німеччини.

Повернемось  до нашої енергосистеми. В нас одночасно і висока частка атомної генерації і потужності ВДЕ стрімко ростуть. Наявні можливості інтерконекторів не забезпечують вільного експорту профіцитної енергії ВДЕ та АЕС і не забезпечують імпорту необхідних обсягів для стабилізації денного  піку сонця, вечірнього піку споживання, нічного провалу. Навіть після приєднання до ENTSO-E і збільшення пропускної спроможності інтерконекторів на західному кордоні, можна декларувати зростання обсягів експорту-імпорту до 8-10%, але ж ніяк не до 25-30%). До того ж бачимо по перетокам на кордоні Чехії, що сусідня Польща сама є стабільним експортером і як відомо має намір будувати АЕС. Потужність експортних ліній після виконання всіх технічних вимог до паралельної роботи очікується порядка 1600 Мвт. З урахуванням профіциту атомної і вугільної генерації  слід очікувати максимального експорту рівним графіком.  Спільне урахування складу обладнання, структури  правового поля ринку, режимів експорту, і відповідно проблеми із додатковими резервами добового і часотного регулювання слід очікувати, що в нас на найближчі роки буде комерційно ізольований режим і відсутні базові умови для конкурентного внутрішнього ринку.

Якщо ці обмеження  додати до того ринкового впливу, що мають два основних виробника електроенергії, то маємо висновок: фактично, в нашому ринку відсутня мінімальна критична маса (обсяги) непов’язаних між собою виробництва і торгівлі, яку неможливо компенсувати інтервенціями зовнішніх ринків. Таким чином, стабільні ціни на електроенергію, і відповідно рівномірні режими генерації і споживання може забезпечите лише жорстоке державне регулювання.

Механізм державного регулювання, на період  від сьогодні до дійсно ринкових відносин, необхідно обговорювати поза межами цієї роботи, вже на рівні органів державного планування та управління. Але, в рамках цього обговорення необхідно буде визначитись, який принцип є більш важливим:

  • енергетична безпека, яка полягає в надійній роботі ланцюгу  постачання електричної енергії, починаючи від первинного енергоносія,

або ж 

  • вільна відкрита торгівля?

якщо в конкретних умовах України вони вступають в конфлікт. Цей конфлікт не може бути вирішеним навіть в середньостроковій перспективі, а стратегічно він вирішується шляхом розбудови диверсифікованої генерації, накопичувачів та інтерконекторів.

Риторичне питання: який складати план розвитку на наступні 5 років?

ВИСНОВКИ

1. В Україні відсутня достатня інфраструктура для функціонування відкритого лібералізованого ринку електроенергії.

2. Фізика наявного складу обладнання ОЕС України показує, що в нас на найближчі роки буде комерційно ізольований режим і відсутні базові умови для конкурентного ринку, що  повинен утворюватися внутрішньою конкуренцією і вільним двостороннім товарообігом із ENTSO-E.

3. Для забезпечення стійкої роботи енергосистеми необхідно вертикальне управління торговельно — розрахунковою моделлю відносин між учасниками ринка.

4. Питання субсидіювання зеленого тарифу і цін для населення лежать поза межами торговельної моделі, не залежать від учасників ринку і відносяться до компетенції органів державного управління. Але галузь потребує вирішення цих питань.

5. Оскільки в таких умовах неможлива створення об’єктивних ринкових трендів і індикаторів для інвестицій в розвиток генерації і накопичувачів, необхідна державна ініціація і фінансова підтримка критично необхідних обсягів капітального будівництва нової потужності.

Паризька сесія 2022 року – Реєстрація для NGN (Мережа Наступного Покоління)

Шановні колеги!

Паризька сесія CIGRE (PARIS SESSION) 2022 року повертається до очного формату. Як і до пандемії, цей знаковий захід проходитиме в Палаці Конгресів у Парижі з неділі 28 серпня по п’ятницю, 2 вересня.
Так само як і для попередніх Сесій, CIGRE дозволить обмеженій кількості NGN (Мережа Наступного Покоління) делегатів відвідати захід безкоштовно. Кожен національний комітет може виділити 2 індивідуальних або колективних членів CIGRE. Ключова умова – дата народження має бути 1987 рік або пізніше.

Для повного використання всіх 122 безкоштовних реєстрацій NGN, які пропонує CIGRE, національні комітети можуть запропонувати «список очікування» NGN. У випадку, якщо залишаться невикористані місця, CIGRE використає списки очікування для повного заповнення кількості безкоштовних реєстрацій. Остаточний список NGN делегатів, яким буде надано безкоштовну реєстрацію, буде надіслано всім національним комітетам 4 травня.

NGN номінанти повинні знати, що після прийняття до NGN реєстрації вони обов’язково повинні будуть зареєструватися безпосередньо в режимі онлайн з 6 травня або через свій національний комітет.
Більш детально про PARIS SESSION 2022:

https://session.cigre.org/2022-cigre-session
https://cigre.org.ua/паризька-сесія-2022-року/

Вебінар “Системи з’єднання оболонки кабелів передачі змінного струму”

Шановні члени CIGRE!

Запрошуємо Вас взяти участь у вебінарі на тему: «Системи з’єднання оболонки кабелів передачі змінного струму».

Дата проведення: 20 квітня 2022 року
Початок вебінару: 14:00-16:00
Форма проведення: віртуально
Участь безкоштовна

Більшість систем змінного струму наземного кабелю будуть мати системи з’єднання оболонки, це питання висвітлювали різні робочі групи CIGRE як частину інших технічних брошур (TБ). Робочою групою B1.50 було створено для збору всієї доступної інформації та надання інформації про ТБ з останніми розробками та найкращими практиками в галузі. ТБ містить огляд різних технологій і стратегій, які застосовуються. Моделі кабелю для розрахунку конструктивних параметрів. Деталі дизайну компонентів і методів, наприклад:

• Суцільне/багатоточкове/одно- та серединне з’єднання.
• Перехресне серединне з’єднання. (наземний і тунельний монтаж)
• Імпедансне з’єднання.
• Сифонні лінії.
• Обмежувачі напруги в оболонці, з’єднання та установки. Тестування та технічне обслуговування систем з’єднання надане в додатку з досвідом обслуговування та опитуванням користувачів.

Для реєстрації перейдіть за посиланням:

https://register.gotowebinar.com/register/5530866064398075919?source=CIGRE+website

Технічні брошури можуть вільно завантажувати члени CIGRE. Якщо ви не є членом CIGRE, приєднуйтеся до спільноти CIGRE за посиланням (натиснути тут)

Стаття експерта CIGRE Сергія Кучера

Шановні колеги!

До Вашої уваги надаємо статтю міжнародного експерта CIGRE Сергія Кучера – “Ринок. Енергетика. Перезавантаження“.

Перехід до нового ринку електроенергії ставив за мету (як декларувалося і нами і тими, хто перехід підтримував ззовні):

  1. Створити таку конфігурацію виробництва і розподілу, яка б забезпечувала рентабельність і стимули для інвестицій в галузь.
  2. Збільшення торгівлі електроенергією з загальноєвропейськими ринком електроенергії. В контексті підходів до енергетичної безпеки в Європі, ми – це зовнішня частина їх ланцюжка поставок, тому чим вище ступінь подібності та інтегрованості до них, тим краще і для нас і для них.
  3. Мінімізувати потенціальні умови для корупції.

Ризики і проблеми переходу з ручного керування в єдиному пулі  на правила відкритого ринку можна розглядати як три окремі групи: технологічні, економічні, соціально-політичні.

  • Технологічні ризики, разом з організаційно-розпорядчими — це ризики режимів роботи, подачі заявок, надання та проходження диспетчерських команд, своєчасне поповнення фінансових гарантій, звірки та узгодження обсягів.
  • Економічні ризики — чи буде в нових умовах виробник електричної енергії отримувати за свій продукт грошові кошти, достатні для  виплати заробітної плати, підтримки стану обладнання та своєчасної модернізації,  нового будівництва, повернення кредитів Світового Банку, ЄБРР, ЄІБ, що надавалися на пільгових умовах?
  • Соціально-політичні — чи зможе споживач, в першу чергу населення і малий бізнес, отримувати електричну енергію за прийнятною як на його можливості ціною? Вистачить при цьому коштів для задекларованої державою підтримки розвитку виробництва електроенергії за “зеленим тарифом”?   
  • Кожна з цих груп ризиків повинна розглядатися на своєму рівні державного управління і отримувати випереджальне керування для уникнення або пом’якшення наслідків, в першу чергу від органів державної влади. В теорії, відкритий ринок повинен давати  об’єктивні цінові сигнали  учасникам щодо потреб енергосистеми, напрямів інвестицій та трансформацій. Але частка зовсім не ринкових механізмів дотацій населенню і “зеленого тарифу” перед запровадженням конкурентного ринку складала 20% (населення)  та 9 % (населення) загального обсягу продаж і зростатала помітними темпами.  До них ще треба додати програму технічних заходів для виконання всіх вимог синхронної роботи з ENTSO-E. Це відкрите питання  – чи зможе ринок їх амортизувати за рахунок запасу міцності його архітектури, без переходу в ручний режим.

Поки що не зміг.

Поглянемо трохи назад – на енергетику України на межі століть

Той механізм, що існував – вертикальне галузеве керування об’єктами різних форм власності в “умовно ринкових” умовах планування ціни електроенергії – по суті є вимушеним проміжним етапом демонтування радянської системи, коли і підприємства і працівники були державною власністю. В переважній більшості країн енергетика працює в умовах відкритого конкурентного ринку, де кожен учасник має одну із обмежених законодавством ролей і перевага надається не вертикальній, а горизонтальній взаємодії із колегами по галузі. Це більш ефективно.

Якщо добре позгадувати, то введення Енергоринку зі створенням ДП і Ради ОРЕ, спочатку анонсувалося як перший проміжний етап, при цьому другий етап не оголошувався.  Зараз, в 2022 році, можна тільки здогадуватися, чому для кінцевої архітектури в Україні обрали таку модель.  Тоді, на зорі ХХI століття, вся енергетика України була державною власністю і були можливі будь-які сценарії приватизації. Отже внутрішню конкуренцію могло створити, наприклад, формування трьох-чотирьох генеруючих компаній, з приблизно однаковим складом обладнання, до структури кожної з яких входили б одночасно атомні і теплові станції.  Жах і нонсенс?  Тоді ще вітчизняних олігархів не було, сміливо можна було припускати, що все викуплять глобальні гравці, а таких – з досвідом володіння атомними активами, в світі чимало.

 Другий етап реформи так собі підзатримався, місцевий капітал навчився комфортно себе почувати в ринку єдиного покупця і відбулася не – системна, а – повзуча приватизація – латками.

 Повернемося в зовсім близьке минуле – три aбо чотири роки.  Дуже схоже на те, що на одному з етапів, відбулася підміна цілей, і замість реформи енергетики після одного з перехресть, стали реформувати тільки торгівлю електроенергією.  Вже перед початком дії нової нормативки була наочна криза регуляторних повноважень, що розподілилися між Оператором системи передачі, Регулятором і Міністерством, в сукупності із турбулентністю Верховної Ради.

Яка потрібна управлінська вертикаль? Чи горизонталь?

Основа будь-якого ринку – безліч зв’язків, фактично – клієнтських пар “виробник-споживач”, що самобалансуються. 

Основа вертикального управління – коли між виробником і споживачем товару знаходиться Центр управління, він же – центр розподілу ресурсів.

 Економічна взаємодія – це безліч конфліктів, що безперервно виникають і регулюються.

 Є два підходи до керівництва системою взаємодій.

Перший полягає в тому, що завдання керівництва (центру управління) складається в прямому вирішенні конфліктів, при цьому третейське рішення приймається в залежності від цілей і балансу в конкретній ситуації.  Другий – це створення правил для вирішення конфліктів без третейської участі.  Центр управління розбирає тільки випадки відступу від правил.  При цьому правила, при їх виконанні, повинні забезпечувати необхідний результат (Це наріжний камінь системи менеджменту якості ISO 9000 і всього сімейства її похідних. Як говорив японським топ-менеджерам один з батьків ISO Едвард Демінг в далекому 1946 році: “Займайтеся тільки якістю процесів і через п’ять  років у вас не буде конкурентів”. Час підтвердив правоту його слів).

У нашій реальності, командно-регуляторна стежка завжди пролягає посередині – між створеними правилами і практичним рішеннями, що відрізняються від зафіксованих правил.

Ступінь ринковості можна легко порахувати, співставивши частку обігу пар “виробник-споживач” із загальним обсягом товарного обігу.  Ринок визнається як конкурентний та ефективний, коли частка одного виробника не перевищує 10-15%, це робить сукупність обігу стійкою як до випадкових збурень, так і до ринкових спекуляцій.

В конкурентному ринку в умовах системної нерівності товарного і фінансового потоків, можливо наступні граничні варіанти:

  • А. Банкрутство (хтось отримав за свій товар занадто мало);
  • Б. Вертикальне управління з ручним розподілом грошей (сертифікатів, зобов’язань), при цьому, коштів умовно порівну недоотримує кожен.

Ситуація, в якій опинився новий ринок електроенергії через рік після старту, має всі ознаки варіанта А. Чи можливий з неї вихід, без переходу до плана Б?

Фінансові умови і ризики кожного з рішень що можуть прийматись фахівцям зрозумілі. В ДП Енергоринок з ними вміли впорядковуватись, в новому ринку за наявності політичної волі вони можуть бути згладжені лише на державному рівні.

А от з технологічними ризиками і пов’язаною з ними архітектурою ринку набагато складніше.

Саме зараз, через рік після запровадження відкритого ринку, технічне регулювання йде по шляху повернення до централізації.  Як ми пам’ятаємо, в ринку єдиного покупця був варіант “централізоване управління – централізовані фінанси”, цей варіант працював.

 У ринку ЄС працює архітектура “диспетчеризація через саморегулювання – децентралізовані фінанси”, у нас поки не вийшло.  Можливо, тому що була законодавчо збільшена, в порівнянні з європейськими країнами, централізація в балансуванні енергосистеми і, відповідно – піднесена роль НЕК Укренерго? З оглядом європейських підходів до створення віртуальних електростанцій і балансуючих груп можна ознайомитися, наприклад, в статті “Підходи до об’єднання учасників конкурентного ринку електроенергії” І.В. Блінов, С.Є. Танкевич 2017, http://energy.kpi.ua/article/download/117218/114363).

 Чи можливо функціонування ОЕС України в варіанті архітектури “централізована диспетчеризація  – нецентралізовані фінанси”?  Напевно Ні.  Чи слід очікувати найближчим часом подальшої централізації фінансового регулювання? Напевне ТАК. Саме фінансового, загальне економічне, як всі пам’ятають, здійснює Регулятор. 

 Так що, непомітно вирівнюємо конкурентну лінію фронту шляхом відступу на раніше укріплені рубежі централізації?

А як в Європі, до енергосистеми якої ми приєдналися?

В середині ХХ сторіччя енергетика європейських країн багато в чому нагадувала радянську модель – споживання було територіально  поєднано з генерацією, вертикально інтегрована компанія здійснювала повний комплекс енергетичного бізнесу на території впливу. Було кілька етапів зміни моделі бізнесу в електроенергетиці, які після створення Євросоюзу регламентуються директивами з назвою Енергопакет.

В основу сучасної європейської моделі ринку покладено конкуренцію великої кількості середніх і великих гравців, при наявності державного регулювання без керування, у держави обмежена можливість для безпосереднього втручання. Таким чином система взаємодій в енергетиці має можливість еволюції для найкращого “вбудування” в загальну конкурентну архітектуру промисловості і соціальної економіки.

Але є нюанс щодо стратегічного планування розвитку генерації і мереж.. На момент, коли на якомусь сегменті ринку виникне платежеспроміжний попит на будівництво нових об’єктів, виробники повинні мати модельний ряд з пропозицій, який підтримується мережею інжинірингу та сервісу. Лише в цьому випадку робота енергосистеми матиме необхідну гнучкість для маневрування між  тиском від кліматичних змін  та тиском роста споживання.

А це розрив в кілька років. Тобто великі інвестори і виробники повинні працювати не з ціновими сигналами сьогодення, а з більш глобальними трендами і аналізом ризиків.

Тому необхідно подивитись на окремі аспекти еволюції енергосистеми європейських країн, що відбулися при переході на сучасний стан (ретроспектива приблизно 30 років) і оцінити тренди, які дає відкритий ринок електроенергії країн ЄС, а також напрямки технологічної еволюції.

Відокремимо два основних: боротьба із парниковими газами і зменшення розміру інвестиційного проекта будівництва нової електростанції.

Візьмемо Німеччину, як зразок і ринкових умов у відкритому ринку електричної енергії, і державної підтримки будівництва ВЕС та СЕС. На її прикладі можливо розглянути і побачити кілька трендів. Це дійсно об’єктивно ринкові тренди, що показують куди і як швидко буде тиснути конкуренція виробників і  попит споживача:

  1. За 30 років розмір інтервалу часу і пакету електроенергії, що торгувалися на ринку електричної енергії мають стійкий тренд до зменшення.
  2. Після “великого скачку” генерації СЕС та ВЕС співвідношення фінансових ринків генерації, розподілу та потужності змінилося. Фокус перейшов з генерації на розподіл і, особливо – на ринок потужності.
  3. Змінилися підходи до трейдерської діяльності та наповнення терміну диспетчеризація на ринках реального часу. Причому змінилися не лише в Німеччині, а вимушено і в країнах-сусідах, що мають найбільший обіг торгівлі електроенергією ВДЕ.

Можно прийняти за тезу, що головним результатом відкриття ринків і трендом на майбутнє є зменшення обсягу комерційної одиниці – обсягу контракту. Це стосується як торгової операції, так і генеруючої одиниці. І це об’єктивно. Адже велика кількість безпосередніх споживачів, що купують електроенергію для власного споживання, фіксують велику кількість торгових угод – як на довгостроковому ринку, так і ринку реального часу. Починалася торгівля з інтервалу 1 година,  зараз  є розуміння що перехід інтервалу  постачання з 15 хв до 5 хв  – це об’єктивність  вже відносно недалекого майбутнього.

З генерацією також все майже зворотньо пропорційно. Для сучасних економічних реалій , нижньою межею рентабельності капітальних витрат на будівництво  АЕС або вугільної ТЕС є приблизно 1000 МВт для енергоблока АЕС і 200 МВт для вугільного блоку. Але така велика встановлена потужність генеруючої одиниці, яка склалася не сьогодні, вже призвела до того, що вона надають практично всі суміжні послуги – резерву потужності, регулювання реактивної потужності. І це створює додаткове напруження при роботі із сучасними дінамічними споживачами.

Будівництво великих обсягів ВЕС та СЕС, розвиток мереж і боротьба із зменшенням технологічних втрат на транспортування – все це разом призводить до розділення генеруючої і маневрової одиниць і переміщення маневрової одиниці до підстанцій системи передачі. 

Повернемось до генеральної лінії боротьби із викидами парникових газів та пов’язаною із цим підтримкою пришвидшеного росту генерації на відновлюваних джерелах, а також табу на підтримку вугільної генерації.

Окремі країни мають вже велику долю СЕС та ВЕС, інші країни йдуть за лідерами. Як будь як будь-який товар, він має вимоги. Електроенергія не має цінності сама по собі. Вона має цінність, коли вона працює у споживача. Тобто відновлювана енергетика може працювати лише при наявності  в енергосистемі супутньої інфраструктури. Це ази старої класичної енергетики, які просто не беруть до розгляду фінансові інвестори та аналітики. Пояснимо детальніше.

Фактичне виробництво ВЕС і СЕС не відповідає  вимогам щодо товара, що купується кінцевим промисловим споживачем. А саме:  Правилами ринку електричної енергії і відповідними технічними регламентами встановлено, що одиницею продажу є рівне навантаження на годинному інтервалі з кроком 1 МВт, при дозволеному відхиленні від потужності, законтрактованої на РДД, РДН, ВДР, БР не повинно  перевищувати 1%.

Додамо, що чим більша частка стохастичної (непрогнозованої) генерації в енергосистемі, тим більш дорогими виходять заходи та питомі витрати «доведення до кондиції» на кожний МВт.

В звичайному класичному ринку прямих договорів кожен виробник товара повинен  виробляти стандартизований товар.  Договорний ринок електричної енергії при операціях купівлі-продажу оперує лише стандартними одиницями. Це стане можливим, коли СЕС та ВЕС будуть мати свої накопичувачі, які будуть загладжувати коливання потужності до нормативного рівня. Оскільно, ця схема в усьому світі ще не прийнята, то в усіх електричних мережах «доведення до кондиції» робить оператор системи передачі, це враховано в його тарифі, і споживач окремо сплачує за електроенергію та за її транспортування.  Тут має місце певний парадокс, адже всі інші виробники виробляють електроенергію стандартну, але ті споживачі, що купують в них електроенергію, в ціні транспортування сплачують частку витрат балансування  електроенергії СЕС/ВЕС, до якої вони не мають відношення. І чим більше така частка в загальному балансі — тим більша, так би мовити перехресна скрита дотація на «зелений тариф».  Але клієнт завжди правий. Він повинен сплачувати лише за стандартний товар, і лише за витрати, пов’язані з його товаром. Слід  пам’ятати, що лише дуже невелика частка побутової електроенергії є кінцевим споживанням. Переважна більшість електроенергії — це сировина для промислового виробництва товарів та послуг, тому її економічна доступність  визначає дуже багато для стійкого розвитку економіки.  Також додамо, що ринок електроенергії малоеластичний. Тобто, зменшення ціни не призводить до суттєвого збільшення попиту (виключення в нашій країні — заміна обігріву на електроопалення, і то в певних межах). Збільшення ціни призводить до  зменшення споживання в межах виробничої економії, а після певної ціни рентабельність стає від’ємною, завод зупиняється і попит стрибком стає нульовим.

Станом на сьогодні, ВЕС умовно здатні виконувати такі умови (при обмеженні виробництва), СЕС не здатні.  Таким чином, насправді ВЕС та СЕС виробляють не електричну енергію згідно ДСТУ, Закону Про ринок електричної енергії та підзаконних актів, а «напівфабрикат», який вже у електричній мережі доводиться до кондиційних умов — шляхом оперативного балансування швидкодіючими резервами. І в кінцеву ціну  «кондиційної» електроенергії від СЕС та ВЕС входить  і ця ціна. В Німеччнини щорічні витрати на балансування складають в середньому 1,5 млрд Евро. З них десь 40%  суми йде “зеленим” виробникам як компенсація за обмеження і ще 40% – маневровій генерації. В Україні фінансову роль доведення електроенергії СЕС/ВЕС частково покладено на Гарантованого покупця, частково на НЕК Укренерго, при тому, що ринок допоміжних послуг так і не запрацював (хай не кажуть, що вже працює. Законтрактовані обсяги резервів не відповідають вимогам Кодекса системи передачі, а значить ОЕС безперервно знаходиться в передаварійному стані, що підтверджується кількістю команд диспетчера на балансуючому ринку з поміткою “аварійно”. Кілька десятків на добу). 

В 2019 році Україні наклалися в часі і перехід на нову модель ринку і активна фаза підтримки будівництва “зеленої генерації”. Як визначив Нассім Талеб в своєму бестселері, чорний лебідь – це велика подія, яку фахівці не могли передбачити, але постфактум можуть обгрунтувати це як цілком закономірне. Зараз можна зробити висновок, що європейська калька сучасного ринку у нас не запрацювала як механізм саморегулювання. Тому що відсутня технологічна інфраструктура. Ми ще в капіталізмі з елементами феодалізму, а енергопакети відповідають постіндустріальним виробничим відносинам.

Що робити далі? Саме в 2020 році – сьогодні, завтра і наступного понеділка?

Тримаємо зайняту висоту нового ринку чи посуваємось до вертикалі?

 Давайте відповімо собі на уточнюючі питання:

  •  Чи можна сьогоднішньою структурою генерації створити внутрішню конкуренцію?  Ні.
  •  Чи може в такій конфігурації працювати саморегулюючий ринок?  Як бачимо Ні.
  •  Чи варто його підтримувати і городити городушки?  ТАК / НІ ???
  •  Чи можна відкотитися назад, до архітектури єдиного покупця Енергоринку?  Ні.
  •  Може бути знижена корупція, як системне явище, в конкретних умовах олігополії генерації?  Ні.  Взагалі, при нашій олігополії, часте вживання терміна “корупція” спотворює картину і шляхи виходу з енергетичної проблеми.  Дуже великі гравці, як виробники, так і споживачі, просто за рахунок своєї частки і ринкового впливу, а також маніпулювання судовими позовами в колізіях ринкового законодавства, можуть посувати ринкову ситуацію, навіть не вдаючись до дій, що згадуються Кримінальним кодексом.  Як казав Остап Бендер – відносно чесними засобами.

Як стратегічне рішення очевидно, що основою майбутнього ринку буде пряма конкуренція СЕС і ВЕС, тільки обов’язково укомплектованих накопичувачами (це забезпечить надійну роботу на ринкових інтервалах 5-15 хвилин).  У цій новій цільовій структурі основою операційної безпеки буде не рудимент ГОЭРЛО у вигляді централізованого управління виробництвом і споживанням електроенергії, а самобалансування комерційних пар “виробник-споживач” і smart grid з диспетчеризацією нетто-потоків і стратегічного системного резерву.

Примітка: скажіть мені, що Америку вже відкрили без мене. Звичайно ж, стратегію 50-70% ВДЕ прийняли всі індустріальні країни, а ще раніше була Стратегія ЄС 20-20-20.

Чи зможемо ми, українські енергетики, перейти до нового ринку 50% ВДЕ еволюцією з поточного?  Ні, поточний ринок поки не вдається хоча б утримати, і, як показано вище, питання не лише в фінансах.

Потрібно чесно сказати (хоча б собі і пошепки), що є розрізнені дві проблеми: проблема  стабілізації і  проблема розвитку. Небаланс 50 млрд грн і в створений Ринок версії  1.1 реліз 2022 (косметичні та цінові покращення) інвестиції не прийдуть.

Як один із варіантів виходу із кризи на ринку електричної енергії  пропонується встановити перехідну квазіринкову структуру, “Ринок 1.5” (без суттєвих структурних змін), з усіма елементами надійного фінансового та технічного регулювання.

Попутно, всередині цього квазіринка, реалізувати такі покращення:

  • Придумати ціновий індекс для електроенергії “на останній милі”, подібно фондовим індексам Nikkei 225 S&P 500. Це буде інструментом відстеження реальної динаміки цін у галузі. А також дозволить розділити маніпулювання волатильністю на окремих сегментах з реальною динамікою ринку в цілому.
  • Публікувати в режимі реального часу торговельного дня на сайті ОСП фактичний погодинний графік обсягів, акцептованых для прокачування. Публікацію робити відразу після оголошення результатів по кожному сегменту ринку, щоб ця інформація враховувалася при прийнятті рішення по заявках до закриття воріт наступного сегмента. Публікувати окремо по кожному сегменту і накопичувально. РДД+РДН+ВДР+Законтрактование резерви РДП з накладанням на прогнозні добові графіки споживання ОЕС України і вироблення зеленої генерації. Це буде божевільна транспарентність і зменшення поля для спекулятивних рішень/ торгового шуму, внаслідок, так би мовити, “колективного планування”. Природно, обсяги публікувати знеособлені, тільки: ринок, часовий інтервал, МВт сумарно.
  • Перевести балансуючий ринок з інтервалів 15 хвилин на інтервали 5 хвилин.
  • Комерційний облік електроенергії зробити взагалі незалежним і регуляторно підпорядкувати НКРЕКП/Енергонагляду. Палата мір і ваг повинна бути незалежною від Торгової палати.
  • Закупівлю резервів потужності прирівняти до форвардних контрактів і перенести на майданчик Української енергетичної біржі, замість НЕК Укренерго. Зараз має місце певний конфлікт інтересів, як і у випадку комерційного обліку. Додатковий бонус – в цьому випадку фінансові суперечки між покупцем і продавцем допоміжних послуг суд матиме можливість трактувати в тому числі за біржовим законодавством.

А що після Ринку 1.5? Яка Стратегія до 2035 та 2050 років? Що саме і з чого будувати?

Так як побудувати енергосистему, де не в окремі періоди, а в річному балансі частка ВДЕ буде складати 50% по економічно доступній ціні? Треба шукати відповідь, але зрозуміло, що це неможливо шляхом гарантованого привабливого «зеленого» тарифу, це можливо лише за суттєвого здешевлення  капітальних інвестицій на СЕС та ВЕС в комплексі з їх балансуванням.

Очевидно, що втратить свою вагу така визначальна зараз характеристика як сукупна втановлена потужність генеруючих одиниць енергсистеми. З’являться нові характеристики роботи енергосистеми, або стануть основними і нормованими інші параметри енергосистеми, що зараз розглядаються як допоміжні характеристики. У зв’язку із широким розповсюдженням варіабельної генерації СЕС і ВЕС, широкого розповсюдження набув термін гнучкість (flexability) енергосистеми. Але з окремої дискусійної точки зору, цей термін насправді відображає вимоги до системи передачі. А вот повний комплекс, що включає в себе генерацію, мережі, накопичувачі, споживачів має бути описаним більш системним терміном, наприклад – еластичність (elastic). Саме термін “еластичність” використовують коли описують ринок електричної енергії.

Наразі у аналітичних документах широко використовується термін “неоптимальна структура генеруючих потужностей”.  Було б дуже добре, якби, системний оператор пояснив, у чому полягає неоптимальність і яка структура генеруючих потужностей є оптимальною. Застерігаємо від  розгляду оптимальності структури генерації лише в аспекті співвідношення  неманеврових, малопрогнозованих та маневрових потужностей. Адже ще є оптимальність з точки зору безпеки ланцюгів постачання енергоносіїв, охорони навколишнього природного середовища та ін.

Якщо поглянути на  ринок енергетичного обладнання на найближчу перспективу, ринок потужності (в Україні передбачено ринок допоміжних послуг, який повинен компенсувати відсутність ринку потужності) може отримувати нові потужності або від електричних акумуляторів, або від маневрових електростанцій на природньому газі. При цьому газопоршневі установки потужністю 10-15 МВт  з ККД 48% (без когенерації, з утилізацією теплоти димових газів ККД складе 90-94%) із циклом будівництва 1 рік – головний гравець на ринку потужності, який встигає за розвитком низьковуглецевої генерації на СЕС та ВЕС. В той же час, когенерація (сумісне виробництво електроенергії та тепла) та тригенерація (сумісне виробництво електроенергії, тепла та холода) має також жорстоке “точкове” обмеження для кожного об’єкта, обумовлене потребами в обсягах тепла та холоду у промислового споживача. Це також стимулює  розвиток саме відносно невеликих генеруючих одиниць на базі ГПУ.

Реалізація   цього тренду призведе до нових питань еволюції енергосистеми:

  • Наскільки локализована тригенерація витіснить класичну генерацію електроенергії при таких темпах глобального потепління?
  • Розвиток малих генеруючих  одиниць і їх об’єднання  сучасними засобами  у віртуальні енергетичні блоки/електростанції дають новий поштовх муніципальній енергетиці, особливо в мегаполісах. Чи стане вона сучасним центром   тяжіння для споживачів та інвесторів?
  • Як буде кластерна енергетика змінювати населені пункти, як передмістя,  так і райони хмарочосів? Вони стануть суцільними просьюмерами і відіграватимуть ключову роль у балансуванні?

Це дуже цікаві питання, відповідь на які ми в Європі і в Україні побачимо вже через кілька років.

Мабуть головною умовою, головним підґрунтям, має стати розгляд планованої енергосистеми не «як ми хочемо», а «як ми можемо», при тому що ж ми хочемо. І від виривання окремого сегменту генерації вперед, в світле майбутнє, без належної «тилової» інфраструктури транспортування та споживання, навіть за умови декларованого революційного здешевлення капітальних витрат на сонячні панелі — революції  енергосистемі не виникне.  Адже електроенергетика, мабуть, сама консервативна  галузь.

Пропонується одночасно із переходом на “Ринок 1.5” почати писати нормативку цілком нового майбутнього “Ринку 2.0”.  Вже під нову архітектуру, де буде багато незалежних виробників і накопичувачів з прямими договорами з незалежним покупцям. Ось тоді системно буде мінімізована корупція і ринковий дисбаланс.

При роботі над Ринком 2.0:

  • Прийняти стратегію розвитку що грунтується на 50% ВДЕ, але ТІЛЬКИ В КОМПЛЕКТІ з накопичувачами і регулюванням.  Це хоч якось утримає операційну безпеку при існуючій і перспективний нестачі зв’язків із європейськими енергосистемами.  Кредитною політикою і державними пільгами підтримувати тільки таке їх будівництво.
  • Таки розділити ОСП на власне мережі, біржу реального часу і диспетчерів
  • Прийняти рішення щодо частки АЕС в довготерміновій перспективі. І щодо  ядерного палива (при  цьому приймаємо, що теплова генерація буде зменшуватись узгодженим трендом).

Доступний новий випуск журналу ELECTRA за квітень 2022 року!

Шановні колеги!

Доступний новий випуск журналу ELECTRA за квітень 2022 року.

Для ознайомлення зі змістом журналу перейдіть за посиланням:

https://electra.cigre.org/321-april-2022/

Члени CIGRE мають безкоштовний доступ до нового випуску журналу.

Вартість журналу для тих, хто не є членом CIGRE, вказана у відповідному розділі електронної бібліотеки https://e-cigre.org/
Якщо Ви бажаєте придбати новий випуск журналу, будь ласка, зверніться до УНК CIGRE.

Нова технічна брошура Робочої групи JWG A2/D1.51 Дослідницьких комітетів А2 “Силові трансформатори та реактори” та D1 “Матеріали та новітні технології тестування”

Шановні колеги!

До Вашої уваги надаємо анотацію нової технічної брошури № 861- «Удосконалення вимірювань ЧР для приймальних випробувань силових трансформаторів на заводі та на місці установки».

Технічна брошура об’єднаної  робочої групи JWG A2/D1.51 розглядає можливі вдосконалення вимірювань часткових розрядів (PD) для заводських приймальних випробувань та приймальних випробувань на місці установки силових трансформаторів. Основним запропонованим удосконаленням є процедура калібрування для УВЧ вимірювань для досягнення порівнянних результатів вимірювань для запропонованого діапазону частот при використанні різних датчиків, вимірювальних пристроїв, кабелів та підсилювачів..

Члени CIGRE мають безкоштовний доступ до технічної брошури (натиснути тут)

Вартість брошури для тих, хто не є членом CIGRE, вказана у відповідному розділі електронної бібліотеки (натиснути тут)

Якщо Ви бажаєте придбати дану брошуру, будь ласка, зверніться до українського національного комітету CIGRE.

Паризька сесія 2022 року

Паризька сесія 2022 року повернеться до свого традиційного формату особистої зустрічі. Тепер французьким урядом дозволено збирати в приміщеннях до 5000 осіб, тож зрозуміло, що наш унікальний захід відбудеться в форматі, який ми цінуємо найбільше.


Наше дослідження, після проведення віртуальної сесії сторіччя, показало нам, що наша спільнота CIGRE прагне повторного спілкування віч-на-віч. Нове явище – «цифрова втома» – означає, що існує великий відкладений попит на подію формату особистої зустрічі.

Ми докладаємо всіх зусиль, щоб забезпечити успішне та безпечне проведення події. Ми очікуємо, що зменшення захворюваності на Covid буде становити меншу загрозу для нашого заходу, і ми очікуємо на велику кількість відвідувачів, можливо, навіть рекордну. Ранній інтерес та реєстрація вже показують, що спільнота CIGRE знову готова до формату особистої зустрічі.

Також корисно знати, що:
– Усі наші учасники з нетерпінням чекають на можливість поділитися інформацією про найостанніші інновації, послуги та продукти.
– Франція відкрита для бізнесу. Про те, чого очікувати на кордоні, у місті тощо, можна прочитати тут ( https://session.cigre.org/covid-19-information).
– На нашому майданчику буде суворе дотримання вимог Covid протоколів.

Визнаючи, що подорожі все ще залишаються викликом для деяких із наших членів, які знаходяться на більш віддалених територіях, тому віддалена цифрова можливість відвідування буде доступна як практична та цінна альтернатива для тих, хто цього разу не зможе приєднатися особисто до нас у Парижі.

Ціна віддаленого відвідування така ж, як і для особистого відвідування. Це тому, що в будь-якому випадку ви все одно отримуєте доступ до більш ніж 950 технічних документів, що охоплюють всі сфери енергосистеми. Вся важлива інформація для серйозного професіонала в системі електропостачання. Якщо ви візьмете участь дистанційно, ви також заощадите значні витрати на міжнародні подорожі та проживання в Парижі.

З «відновлювальним денним світлом», видимим у дальньому кінці цього тунелю Covid, CIGRE повністю віддана цьогорічній особистій події в прекрасному Парижі. Ми з нетерпінням чекаємо возз’єднання з вами та будемо раді вітати вас у місті світла та в будинку, де CIGRE було засновано понад 100 років тому!

Приєднуйтесь до нас на першій сесії нашого другого століття 28 серпня – 2 вересня 2022 року, Палац конгресів у Парижі, Франція.

Стаття віцепрезидента українського національного комітету CIGRE Олександра Зенюка

Шановні колеги!

До Вашої уваги надаємо статтю віцепрезидента українського національного комітету CIGRE Олександра Зенюка – “Синхронізація ОЕС України з енергооб’єднанням ENTSO-E – важлива перемога на енергичному фронті“.

В день початку повномасштабної війни РФ проти України відбулась важлива подія, яку можна без перебільшення назвати перемогою нашої країни на енергетичному фронті. 24 лютого 2022 року основна частина енергосистеми України була об’єднана із «островом Бурштинської ТЕС», та відокремлена від енергооб’єднань ENTSO-E та країн СНД та Балтії, для проведення тестувань можливості її надійної роботи в ізольованому режимі. А вже 16 березня 2022 року було прийняте безпрецедентне рішення, відповідно до якого ОЕС України було синхронізовано з енергооб’єднанням європейських країн.

Європейська синхронізація під час війни

Остаточній синхронізації передував довготривалий процес підготовки, який передбачав підготовку обладнання системи передачі, генеруючого обладнання, систем регулювання частоти та потужності до роботи у ізольованому режимі у повній відповідності до стандартів європейського енергооб’єднання. Міністерством енергетики України спільно з НЕК «Укренерго» ще у 2018 році було розроблено план заходів щодо синхронізації ОЕС України з ENTSO-E, створено відповідну Робочу групу та докладено максимум зусиль для того, щоб синхронізація відбулась по графіку.

З початку війни протягом трьох тижнів ОЕС України спільно з енергосистемою Молдови працювала в ізольованому режимі, самостійно підтримуючи частоту та баланс потужності за допомогою центрального регулятора системи автоматичного регулювання частоти та потужності (САРЧП) та скоординованих дій оперативно-диспетчерського персоналу. Зазначимо, що вся робота відбувалось в умовах бойових дій на території України внаслідок російського вторгнення.

Війна внесла важливі корективи в першопочаткові плани, якими передбачалося, що після тижневого тестового режиму ОЕС України відновить синхронну роботу з енергооб’єднанням країн СНД та Балтії. Після цього майже через пів року повинно було відбутися повторне тестування ізольованого режиму, що є звичайною процедурою для енергосистем, які планують синхронізуватися з енергооб’єднанням ENTSO-E. Проте, початок військової агресії з боку Росії унеможливив відновлення синхронної роботи ОЕС України з енергосистемами країни агресора, а результати роботи енергосистеми України у ізольованому режимі засвідчили достатній рівень її готовності до синхронізації з енергооб’єднанням ENTSO-E.

Нові можливості стабільності енергосистеми та атомної генерації

Синхронізація української енергосистеми з ENTSO-E вже має суттєвий позитивний технічний та економічний ефект, при чому як для енергосистеми України, так для енергоситем Європи.

Одна з важливих переваг синхронізації полягає у можливості розвантаження деяких перетинів чи елементів систем передачі внаслідок перерозподілу перетоків потужності. Крім того з технічної точки зору синхронізація суттєво підвищує надійність роботи ОЕС України за рахунок того, що з’являється можливість своєчасного отримання аварійної допомоги у разі виникнення дисбалансу в енергосистемі країни внаслідок аварійних відключень генеруючих одиниць, або, за потреби, надавати аварійну допомогу європейським енергосистемам.

Об’єднання енергосистем дозволяє зменшити потребу в підтриманні резервів потужності (зокрема, резервів первинного та вторинного регулювання). Наприклад, у разі аварійного відключення енергоблоку АЕС потужністю 1000 МВт, енергосистема України відразу зможе отримати аварійну допомогу від європейських енергосистем, і, відповідно, не тримати на валу теплової генерації ці значні обсяги резервів. Крім того, з’являється запас по часу (обсягом до п’ятнадцяти хвилин) для того, щоб розвернути резерви потужності на ГЕС та ГАЕС ОЕС України.

А головна перевага очікує енергетичну галузь у майбутньому. Після виконання всіх необхідних заходів та остаточного приєднання ринку електроенергії України до єдиного ринку Європи, проведення модернізації магістральних ліній електропередачі, наша країна зможе стати повноцінним гравцем європейського ринку електроенергії та продавати надлишкові потужності чистої атомної низьковуглецевої генерації в країни ЄС та важливу послугу в регулюванні режимів енергосистеми. Для прикладу у Франції, де експлуатується найбільше атомних енергоблоків, зазвичай від чотирьох до шести з них постійно працюють тільки на експорт. Такі можливості атомної генерації також корелюються з енергетичною стратегією країни, яка передбачає збереження частки атомної генерації, та планами нашої держави по будівництву нових енергоблоків, зокрема на Хмельницькій АЕС.

Безумовно цьому буде передувати велика робота. Серед основних кроків в найближчий перспективі Україні необхідно буде провести модернізацію ліній електропередачі 400 кВ “Мукачево-Капушани”, здійснити будівництво двоколової лінії електропередачі 400 кВ “Южноукраїнська-Ісакча”, а також завершити проект лінії електропередачі 750 кВ “Хмельницька АЕС – Жешув”, яка з української частини фактично реалізована, і є необхідність завершення реалізації проекту на польській стороні. Збільшити регулюючі потужності для підключення та налаштування САРЧП. Сумарно це дозволить збільшити пропускну здатність перетину між ОЕС України та ENTSO-E до 4-5 ГВт.

Також мають бути здійснені всі юридичні процедури. Зараз за активної підтримки Міністерства енергетики для забезпечення повноцінної роботи з енергооб’єднанням європейських енергосистем НЕК “Укренерго” має укласти договір про умови синхронної роботи вже у довгостроковому режимі, або так званий Long Term Agreement. Такий договір має бути укладений вже у квітні 2022 року. Наступим кроком стане приведення українського законодавства у сфері функціонування ринків електричної енергії у повну відповідність до законодавства ЄС.

Вже зараз цілком очевидно, що ця перемога України на енергетичному фронті невідворотно наближає нас і до остаточної військової і політичної перемоги. Адже вже сьогодні синхронізація енергосистеми підвищила стабільність роботи ОЕС України, а в майбутньому об’єднання ринків дасть новий потужний імпульс для розвитку електроенергетичного комплексу. Це дозволить збільшити залучення інвестицій до української енергосистеми, а Україні з впевненістю будувати нові сучасні енергетичні потужності, гарантуючи свою енергетичну незалежність.

Форум всіх національних комітетів – країн CIGRE

15 березня 2022 року о 16:00 відбувся форум всіх національних комітетів – країн CIGRE, на якому після виступу президента Мішеля Огоне було надано слово віцепрезиденту Юрію Бондаренко від імені українського національного комітету CIGRE, з презентацією становища енергетичної системи України під час війни.
Юрій Бондаренко звернувся до всіх членів CIGRE з закликом підтримати Україну та зупинити війну. У форумі прийняли участь представники 83 країн.

Презентація додається (натиснути тут).

Звернення віцепрезидента Українського національного комітету СІГРЕ до керівництва СІГРЕ та членів Адміністративної Ради.

Шановний пане президент, шановні колеги,
Звертаюсь до керівництва СІГРЕ та членів Адміністративної Ради.

Як член Адміністративної ради, віцепрезидент – генеральний секретар Українського національного комітету СІГРЕ відповідаю на Вашу Заяву, що отримав вчора.

Я член СІГРЕ з 1994 року, і знаю Статут організації і її цілі, що підтримуються 100 років, але я як член IEEE , як інженер знаю кодекс етики, який вимагає від нас бути чесними і називати речі своїми іменами. Цей кодекс як і закони електротехніки однакові для всіх країн світу. Хочу нагадати вам, що це звернення не про «конфлікт», а про війну, що Росія розпочала проти України.

Війна

24.02.2022 з території Росії і Білорусі о 4й годині ранку почалися ракетні і бомбові удари по містам України, і перш за все столиці України – Києву, якому 1650 років.
Восьмий день на території України сунуться танки, літаки, гелікоптери, кораблі, тисячні війська російської армії з півночі, сходу, з півдня від Чорного моря, в напрямку Києва, Харкова, Сум, Одеси…
В містах діють диверсійні групи терористів.
Іде руйнування міст, житлових будинків, лікарень, вокзалів, церков, вбивають військових і мирних громадян України.

Мета – знищити державу Україна, і підкорити ії російській імперії путіна. Мета не може бути здійснена, бо український народ вибрав європейську світову цивілізацію для себе, а не повернення в Радянський союз. Хочу нагадати Вам, що з 2002 року Український Національний Комітет був визнаний в Парижі незалежним, діючим без впливу Росії.
Це не конфлікт – це війна яка може перерости в ядерну. СІГРЕ – не політична організація і має бути нейтральною але не мовчати.

В 2008 році Росія напала на Грузію, відібравши територію, в 2014 захопила Крим і Донбас, території України. Світ промовчав. Тепер під загрозою вся Україна і Європа. Не мовчіть!

Енергетика

Українська енергосистема одна з найбільших в Європі, 53 ГВт, 15 ядерних блоків, теплові електростанції з агрегатами 200,300,800 МВт. Гідроелектростанції на річках Дніпро і Дністер. Лінії напругою 110-750кВ.
З 24 лютого наша енергосистема відокремлена від енергосистеми Росії, працює локально, системний оператор підтримує режим роботи 50 Гц, забезпечує стабільність режиму незважаючи що є окреме руйнування ліній електропередачі 110-330кВ.
Російська армія зайшла на територію Чорнобильської АЕС де захоронені радіоактивні елементи. Ведуться постріли по тепловим електростанціям міста Києва, Харкова, підірвано газопровід. Є загроза вторгнення на Запорізьку АЕС де є 6 блоків, 1000 МВт кожен.
Мирний персонал електростанції зупинив солдат і танки перед атомною станцією.

В цих умовах продовжують працювати системний оператор «Укренерго». Компанії Укргідроенерго, Енергоатом, і підприємства електричних мереж. Ми розуміємо, що безпека країни – це енергетична безпека. Я як інженер і мої колеги працюють з нашими енергетичними компаніями, щоб підтримати функціонування енергосистеми. Одночасно захищаю свій дім і сім’ю в місті Києві зі зброєю в руках.
Стоїть питання синхронізації енергосистеми України з ENTSO-E і підтримка партнерів.
Газотранспортна система України продовжує працювати, постачаючи газ до Європи.

Я вважаю що у нас, всіх членів СІГРЕ по підвищенню надійності енергосистеми в умовах «energy transition», і слово «відновлювальна енергетика» має нову якість. Нам треба зберегти і відновити енергосистему як партнера ENTSO-E.

Солідарність з СІГРЕ

За ці дні я отримав сотні листів від колег енергетиків зі всього світу, від країн SEERC, від російських інженерів, з словами підтримки і бажанням допомогти мені, моїй сім’ї і моїй Україні. Я дякую всім за ці почуття солідарності, партнерства, бажання зупинити диявола путіна, який тримає руку над ядерною кнопкою. Навіть ракетні удари по українським атомним станціям можуть зруйнувати нашу планету, і поставити під загрозу не тільки Україну але і Париж.

Нам потрібні не тільки співчуття, а і зброя, гуманітарна допомога. Ми зупинимо агресора, якою б не буде ціна Україні. Ми переможемо.

Конференції.

Від імені національного комітету СІГРЕ України, бажаю мирного неба над Вашими країнами, завершення пандемії COVID і можливості проведення в Парижі конференції.
Якщо у мене буде можливість приймати участь в Паризькій конференції – я обіцяю нашу доповідь про «енергетичний перехід» української енергосистеми в умовах Війни.

З найкращими побажаннями

Юрій Бондаренко,
Почесний член СІГРЕ
CIGRE Ukrainian National Committee Vice President
Почесний енергетик України

CIGRE оголошує про повернення формату очної офіційної зустрічі на Паризькій сесії 2022 року!

У 2022 році Паризька сесія повернеться до свого традиційного очного формату. Основні моменти включають низку заходів, можливості для спілкування, широку технічну програму та повну торгову виставку. Дивіться список заходів на session.cigre.org

https://session.cigre.org/general-programme

Ми прагнемо провести подію в очному форматі!

Останні дослідження свідчать, що наша спільнота CIGRE прагне до заходу очного формату. Оскільки ситуація з пандемією у Франції швидко покращується, ми впевнені, що зможемо задовольнити це прагнення та зустрітися наприкінці літа, як і було заплановано.

Дізнайтеся більше тут https://session.cigre.org/news/we-are-committed-person-event

Провідна світова технічна програма є пріоритетом Паризької сесії 2022 року

950 технічних документів, які охоплюють комплексну енергетичну систему, 16 дослідницьких комітетів та багато іншого, що вказує, що цей захід є обов’язковим для всіх серйозних професіоналів енергетичної системи.

Дізнайтеся більше тут https://session.cigre.org/news/world-leading-technical-programme-headlines-2022-paris-session

Зареєструйтеся зараз! Реєстрація відкрита!

Сесія 2022 також стане першою, яка запропонує деякі компоненти в цифровому форматі, якщо ви не зможете відвідати захід особисто.

Загальним правилом є реєстрація учасників у своїх національних комітетах. Нижче дивіться список НК, які обробляють реєстраційну інформацію:

                     • Австралія • Мексика

                     • Боснія і Герцеговина • Норвегія

                     • Бразилія • Румунія

                     • Індія • Росія

                     • Японія • Україна

                     • Корея • США

Якщо у вашій країні немає Національного комітету або ваш Національний комітет не займається реєстрацією, ви можете зареєструватися безпосередньо онлайн в Центральному офісі CIGRE в Парижі на веб-сайті сесії: https://session.cigre.org/

Зверніть увагу, що учасники (члени та ті, хто не є членами CIGRE) можуть скористатися пільговими тарифами, якщо реєстрація та оплата будуть здійснені таким чином:

– Ранні тарифи діють до 15 травня 2022 року
– Звичайні тарифи діють з 16 травня 2022 року по 31 липня 2022 року
– Пізні тарифи з 1 серпня 2022 року по 20 серпня 2022 року
– Тарифи останніх днів діють з 28 серпня 2022 року по 02 вересня 2022 року

Зверніть увагу, що членська ставка застосовується лише за умови належної сплати членських внесків за два роки поспіль (2020 і 2021 або 2021 і 2022).

З 21 по 27 серпня вже не буде діяти онлайн-реєстрація та оплата.

Дізнайтеся більше тут https://session.cigre.org/registration

Зареєструйтеся зараз! Реєстрація відкрита!

Доступний новий випуск журналу CIGRE Science and Engineering за лютий 2022 року!

Шановні колеги!

Доступний новий випуск журналу CIGRE Science and Engineering №24 за лютий 2021 року.

Випуск доступний для всіх бажаючих за посиланням (натиснути тут).

Зміст випуску за лютий 2022 року:

  • Editorial by Rob Stephen, CIGRE Science & Engineering Editor-in-Chief
  • Mitigation measures for increasing penetration of solar Photovoltaic (PV) systems in Distribution networks
  • Virtual Synchronous Generator Versus Synchronous Condensers: An Electromagnetic Transient Simulation-based Comparison
  • Low-cost Ultrafast Modular HVDC Circuit Breaker
  • Advanced Condition Monitoring of New and Upgraded Turbine Generators for Highly Flexible Grid Demands Using Special Fibre Optic Sensors
  • Line Resonance Analysis Implemented in a Cloud-based Monitoring System for Energized Power Cables – A Case Study
  • Comparison of electrical clearance between Japan and other countries
  • Eco-design as a systemic innovation method for offshore substations
  • Case study of dc-MMC interconnecting two HVDC lines with different grid topologies
  • Information Synergy: Integrating data across disciplines and functions
  • Distinctive Downsizing of Cone-Type Insulating Spacer for 245 kV Class GIS by Functional Insulating Materials
  • Synthetic Data – A Solution to Train Diagnostic Systems for High-Voltage Equipment without Fault-Condition Measurements
  • Limits of electric field for composite insulators: state-of-the-art and recent investigations of overhead line insulators purchased by power utilities
  • Connecting two synchronous areas with an HVDC link: The NordLink interconnector
  • Fast Frequency Response from Transmission-Connected Solar Farms: Australian Experience

Нова технічна брошура Робочої групи WG A1.33 Дослідницького комітету А1 “Обертові електричні машини”

Шановні колеги!

До Вашої уваги надаємо анотацію нової технічної брошури № 860- «Посібник щодо очищення та зберігання генераторів».

Цей посібник підкреслює важливість очищення, безпечного та правильного зберігання великих генераторів та супутнього обладнання. Рекомендації створені на основі матеріалів експертів із різних країн із різноманітними екологічними умовами та об’єктами, а отже надають збалансоване, але прагматичне уявлення про нинішній найкращий досвід у забезпеченні того, щоб ці стратегічні активи високої вартості підтримувалися в хорошому стані та були готові до експлуатації, коли потрібно.

Члени CIGRE мають безкоштовний доступ до технічної брошури (натиснути тут)

Вартість брошури для тих, хто не є членом CIGRE, вказана у відповідному розділі електронної бібліотеки (натиснути тут)

Якщо Ви бажаєте придбати дану брошуру, будь ласка, зверніться до українського національного комітету CIGRE.

Доступний новий випуск журналу ELECTRA за лютий 2022 року!

Шановні колеги!

Доступний новий випуск журналу ELECTRA за лютий 2022 року.

Для ознайомлення зі змістом журналу перейдіть за посиланням:

https://e-cigre.org/publication/elt320-electra-digital-february-2022

Члени CIGRE мають безкоштовний доступ до нового випуску журналу.

Вартість журналу для тих, хто не є членом CIGRE, вказана у відповідному розділі електронної бібліотеки https://e-cigre.org/
Якщо Ви бажаєте придбати новий випуск журналу, будь ласка, зверніться до УНК CIGRE.

Засідання Енергетичного клубу на тему «Забезпечення надійності роботи систем розподілу електричної енергії»

27 січня 2022 року відбулося засідання Енергетичного клубу на тему «Забезпечення надійності роботи систем розподілу електричної енергії».

Відкриваючи дискусію, віцепрезидент українського національного комітету міжнародної ради з великих електроенергетичних систем CIGRE, генеральний директор ТОВ «НТК ЕНПАСЕЛЕКТРО» Юрій Бондаренко, зазначив:

Об’єднана електроенергетична система України створювалася для роботи за принципово інших умов, аніж ті, в яких їй доводиться функціонувати сьогодні. До її регулювання та забезпечення стабільності не залучалися споживачі електроенергії.

На початку 21 століття стало зрозуміло, що необхідні трансформації енергосистеми, обумовлені світовими трендами розвитку відновлювальних та розподілених джерел енергії, водневої енергетики, необхідності включення споживачів в регулювання енергосистеми, що можливо тільки за умови створення нової, вже розумної енергосистеми.

Відповідні пропозиції були підготовлені провідними фахівцями України в сфері енергетики вже за часів незалежної України. Але зазначені програмні рішення не були виконані. У результаті ми маємо в Україні безсистемне впровадження нових джерел енергії, елементів системної автоматики, що вже зараз не забезпечує показники надійності та безпеки енергетичної системи України.

Перший крок у подоланні системних проблем в енергосистемі України передбачений зокрема RAB-тарифом. Але кошти, які закладені в нього на розвиток енергосистеми, виходячи із реального економічного стану України, в декілька разів менше, ніж в європейських країнах. За цих умов, забезпечення прийнятих показників надійності енергосистеми, можливе тільки за умови об’єднання фахівців та науковців в підготовці типових технічних рішень по модернізації енергосистеми. Це на порядок дешевше, з урахуванням витрат на проектування, будівництво та обслуговування, ніж впровадження на різнотипному обладнанні.

На думку Юрія Бондаренка, в Україні мають бути впроваджені технології для підготовки висококласних фахівців в сфері енергетики, розвитку всесвітньо відомих наукових шкіл Інституту електродинаміки, КПІ ім. Сікорського, Інституту проблем моделювання в енергетиці, Львівського, Харківського, Одеського та Вінницького політехнічних вишів.

Деталі заходу:

Участь у роботі круглого столу «Гарантія походження енергії в Україні: від зобов’язань до дій»

Президент ГС «СІГРЕ-Україна» Олександр Светелік і віцепрезидент «СІГРЕ-Україна» Юрій Бондаренко взяли участь у роботі круглого столу «Гарантія походження енергії в Україні: від зобов’язань до дій». Засідання відбулося 25 січня у м. Київ за ініціативи Агентства Держенергоефективності, на підтримку проєкту ПРООН Україна «Підтримка зеленого відновлення в Україні».

В обговоренні ключових питань Гарантій походження енергії було почуто думки кожного учасника круглого столу, серед яких були заступник Міністра енергетики Юлія Підкоморна, представники центральних органів виконавчої влади, проєктів міжнародної технічної допомоги, державних підприємств енергетичної галузі, наукових установ, профільних асоціацій, інвестиційних компаній, фінансових установ.

Учасники круглого столу обговорили ключові питання запровадження Гарантій походження енергії в Україні, які потребують комплексного вирішення на державному рівні.
Як одне із рішень круглого столу «Гарантія походження енергії в Україні: від зобов’язань до дій» визнано за доцільне питання запровадження єдиної електронної системи підтвердження походження енергії з відновлюваних джерел, взаємодії державних органів та підприємств при впровадженні гарантії походження, розподілу функцій та обов’язків між учасниками процесу та європейську практику запровадження гарантій походження енергії ввести в освітні програми за енергетичними та електроенергетичними спеціальностями.

Зокрема, Юрій Бондаренко коментуючи проблеми порядку взаємодії державних органів та підприємств при впровадженні гарантії походження, розподілу функцій та обов’язків між учасниками процесу, зазначив, що головне треба Робити, а не говорити. Для впровадження усіх прийнятих раніше директив і документів треба провести так звану інвентаризацію. Що ми напрацьованого в Україні, можемо робити самостійно, а що прийняти, як рекомендації від іноземних експертів. І друга проблема полягає в тому, що треба не тільки приймати рішення, а й готувати, вчити тих, хто зможе в подальшому підтримати ці ініціативи, впроваджувати і виконувати прийняті директиви.

Олександр Светелік, коментуючи створення єдиної платформи гарантії походження енергії з відновлюваних джерел, звернув увагу, що є дві сторони цього завдання. І кожна з них повинна виконуватися не поступово одна за одною, а водночас паралельно. «Створення комітету з ринку – це один напрямок. Другий напрямок – технічний і ми готові, зі свого боку, як CIGRE підключитися та допомогти», зазначив Олександр Светелік.

На круглому столі було представлено досвід ЄС, як європейську практику запровадження гарантій походження енергії. Зокрема, йшлося про створення єдиної електронної системи підтвердження походження енергії з ВДЕ, включаючи електроенергію, біометан, а у подальшому – відновлювальний водень та теплову енергію з ВДЕ.

Запрошуємо долучитися до роботи в новій робочій групі Дослідницького комітету CIGRE D2

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про створення нової робочої групи в рамках Дослідницького комітету CIGRE D2 “Information systems and telecommunication” (Інформаційні системи та телекомунікації”).

WG D2.56 «Interdependence and Security of Cyber-Physical Power System (CPPS)» («Взаємозалежність та безпека кіберфізичної енергетичної системи»).

Технічне завдання (завантажити тут)

Якщо Ви бажаєте долучитися до роботи в групі надішліть, будь ласка, Ваш запит до технічного комітету УНК CIGRE.

З повагою,
Юрій Бондаренко
Голова технічного комітету УНК CIGRE