Щодо практичного впровадження пропозицій висловлених на ХI Міжнародному конгресі інженерів-енергетиків “Енергетична система України:шлях до сталого розвитку та інвестицій. Правові механізми. Фінансові інструменти», (далі -Конгрес), який відбувся 13 жовтня 2026 року в місті Києві в міжнародному виставковому центрі на Броварському проспекті https://cigre.org.ua/pidsumky-hi-mizhnarodnogo-kongresu-inzheneriv-energetykiv/

 Олександр Зенюк віце-президент Українського національного комітету СIGRE.

     Тематика та зміст доповідейякі були презентовані на Конгресі, відповідають фундаментальним підходам до аналізу енергетичної безпеки відповідно із Монографією «Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками» та «Принципам розбудови нової енергетичної системи України» https://niss.gov.ua/sites/default/files/2023-12/ad_mono_sukhodolia_do_druku_na_site_02_01_2024.pdf, зокрема підхіду 4A’s:

-aviability (ресурсна достатність);

-accecssibility (технічна надійність);

-affordability (економічна вигідність);

-acceptability (екологічна прийнятність),

і відображені у Стратегії енергетичної безпеки України   https://www.kmu.gov.ua/news/kabinet-ministriv-zatverdiv-strategiyu-energetichnoyi-bezpeki та https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2023-%D1%80#Text, проекти яких розглядався та був підтриманий Технічним комітетом УНК CIGRE та Робочою групою з питань подолання загроз в енергетичній сфері  при Апараті РНБО України.

Доповіді  презентовані на Конгресі сконцентовані на актуальних інженерних питаннях функціонування енергетики Ураїни під час воєнної агресії  рф та подальшої її відновлення та розвитку.

Відповідно із Статутними завданнями УНК CIGRE з метою підготовки узгоджених пропозицій для включення до стратегічних Урядових документів  з нормативно-правового та інженерного забезпечення (норми, правила та стандарти з проектування, будівництва і експлуатації) функціонуання енергетики під час воєнної агресії рф, її відновлення та повоєнного розвитку пропонуються для обговорення разом із пропозиціями доповідачей на Конгресі, наступні напрацювання, які містяться в матеріалах, які  розміщені на сайті УНК CIGRE, зокрема:

1.Формування та організації впровадження  заходів  із розвитку людського та соціального капіталу, забезпечення престижності праці в енергетиці, як складової економіки, включаючи збереження та розвиток знань, навичок, довіри та впевненості  громадськості в спроможності відповідних структур, керівників та фахівців забезпечити безпечне та ефективного функціонування та розвиток ПЕК. За результатами аналізу заходів – визначитися  з необхідністю започаткування окремих проектів.

  1. Розроблення та впровадження з урахуванням Примірної методики, що затверджена наказом Мінекономіки від 28.09.2020 року №1894 методики  визначення вартості життєвого циклу об’єктів енергетики включаючи розподілену генерацію. При цьому при прийнятті рішень необхідно врахувати витрати на:
  • локалізацію виробництва;
  • експлуатацію, ремонт і зняття з експлуатації виробництва з рекультивацією земель;
  • забезпечення техногенної безпеки виробничого персоналу, населення й навколишнього середовища;
  • створення резервного фонду критичного обладнання;
  • резервування систем;
  • зменшення негативного впливу нанавколишнє природне середовище та здоровя населення;
  • науково-технічне (експертне) супроводження об’єктів і систем;
  • страхування.

Оскільки енергетика є складовою економіки України, необхідно врахувати мультиплікативні ефекти від її функціонування і розвитку на інші галузі економіки,  валовий національний продукт тощо.

Примітка: Тривалість життєвого циклу (експлуатації) об’єктів енергетики зазвичай визначається  їх проектом (розрахунки на міцність, старіння тощо), має становити не менше 60 років) і передбачати можливість продовження експлуатації на підставі відповідних технічних рішень експлуатуючих організацій за результатами технічного опосвідчення.

  1. Підготовка обґрунтувань для розміщення енергетичних об’єктів в Україні з урахуванням проектів спільного інтересу з іншими державами членами енергетичного співтовариства (водневий коридор Україна ЄС) відповідно із Регламентом ЄС 2022/869 Європейського парламенту та Ради Європи від 30 травня 2020 року «Про керівні принципи для транскордонних енергетичних проектів».Електронний ресурс https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/869/oj у складі найважливіших інфраструктурних проектів. Електронний ресурс https://dixigroup.org/comment/yevropejskyj-soyuz-sformuvav-spysok-najvazhlyvishyh-proyektiv-energetychnoyi-infrastruktury/ та в складі одного із 165 проектів – водневого коридора Україна-ЄС Електронний ресурс https://tsoua.com/news/yevrokomisiya-pidtrymala-proyekt-zi-stvorennya-vodnevogo-korydoru-mizh-ukrayinoyu-ta-krayinamy-czsye/, започаткувань відповідних робіт з Міненерго США, європейськими енергетичними інституціями, інститутами НАН України та НАН медичних наук з виконання необхідних розрахунків на базі загальновизнаних в світі комп’ютерних програм та методик з використанням вітчизняних паралельних комп’ютерів гібридної архітектури з елементами штучного інтелекту.
  2. Розроблення та затвердження Типової інноваційної угоди, яка дозволяє забезпечити фінансування конкурентних на світовому ринку науково-технічних розробок від патента до організації масштабного виробництва та впровадження.
  3. Створення постійно-діючих систем:

– стратегічного планування в паливно-енергетичному комплексі з використанням загальновизнаних в світі комп’ютерних програм та методик, впроваджених більше ніж у 100 країнах світу;

– відбору та впровадження проривних проектів  за досвідом DARPA США, впроваджених більше ніж у 60 країнах світу.

Крім вирішення завдань планування це дасть можливість розробити та впровадити конкурентні на світовому ринку обладнання та системи вітчизняного виробництва, зокрема:

  • інноваційної технології (стабілізатора фаз – «реноватор»), для забезпечення надійності енергопостачання всіх типів навантаження та зменшення втрат електроенергії;
  • високоенергоємних інноваційних хімічних джерел струму з підвищеною стійкістю до впливу зовнішніх екстремальних факторів та аварійних режимів експлуатації з анодом на основі магнієвих сплавів, катодів на основі марганцевих композицій та з неводним електролітом  з метою заміни літієвих джерел струму.
  • високоефективних градирен для атомної та теплової енергетики з використанням енергії природної неравновісності атомосферного повітря та водяного пару що дозволяє знизити витрати циркуляційної води на 30% та температури в конденсаторах на 5-6°С .
  • апаратурно програмного комплексу з використанням БПЛА для дистанційного визначення та ідентифікації вибухонебезпечних предметів з використанням принципу нейтронно-активіаційного аналізу
  • високоенергетичних нанотехнологій для покращення водно-хімічних показників поверхневих водосховищ Дніпровського каскаду, Ташлицької та Дністровської ГАЕС .
  1. При опрацюванні вищезазначених пропозицій передбачити формування Першочергових науково технічних та інженерних заходів.

Слід зазначити, що обгрунтування запропонованого підходу та пропозицій наступні:

  1. Він відповідає цілям діяльності УНК CIGRE

– пунктом 2.1. Статуту відмічено, що «головною метою діяльності Спілки є сприяння забезпеченню доступу до інновацій і сучасного світового досвіду в сфері енергетики для забезпечення соціально-економічного зростання і екологічної безпеки, формування стабільної конкурентноздатної галузі, забезпечення добробуту, здорового та якісного житття нинішніх та майбутніх поколінь;

– пунктом 2.2.2. Статуту зазначено, що «основним напрямами діяльності Спілки є підвищення якості знань,сприяння прогресу вітчизняної науки,просування програмних завдань в області статегії розвитку вітчизняної науки та електроенергетики».

Частка людського та соціального капіталу (знання,вміння, довіра між гілками влади, впевненість що структура влади зможе ефективно діяти, у тому числі в екстремальних умовах та ін.) в валовому національному продукті України вдвічі менша ніж в країнах ЄС. Саме цей фактор може стати критичним для забезпечення функціонування енергетики України під час воєнної агресії рф, її відновленні та подальшому розвитку.

  1. Загальновизнано, що інженерні рішення повинні базуватись на кращій світовій та вітчизняній практиці і стандартах ЄС. Кожна війна, зокрема «Друга Світова», «Холодна», «Чорнобильська» призвели до суттєвих змін в нормативно-правовій базі (нормах, правилах та стандартах для проектування, будівництва та експлуатації) у тому числі в електроенергетиці.   Інформація із зазначених питань також розміщена  на сайті УНК CIGRE https://cigre.org.ua/pidsumky-deyakyh-zahodiv-prysvyachenyh-40-richchyu-katastrofy-na-chornobylskij-aes/ та https://cigre.org.ua/wp-content/uploads/2023/10/%D0%9E.%D0%97%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D0%9E_-101023%D0%BE%D0%BA-1.pdf
  2. При формуванні пропозицій необхідно передбачити можливість доотримання практичних остаточних результатів виконання Стратегічних завдань параллельне виконання Першочергових науково-технічних та інженерних заходів, які грунтуються на кращій вітчизняній практиці забезпечення стікості енергетики під час військової агресії рф. Обгрунтуванням такого підходу можуть стати оцінки які демонструють що тривале (5-10 років) не виконання сучасних масштабних інжерних робіт (проектних, будівельних, налагоджувальних, вдосконалення експлуатації) та наукових досліджень призводить до втрати конкурентного на світовому ринку інженерного та наукового потенціалу держави (людского, соціального капіталу) з заміною його іноземним. Оцінки виконані в рамках проекту МАГАТЕ показали що відновлення, або створення власної інженерної та наукової інфраструктури в атомній галузі, крім значного часу потребує прямих фінасових витрат еквівалентних вартості будівництва  2 нових атомних енергоблоків. Експертні оцінки показують що подібні ресурси  необхідні і для інших галузей ПЕК України, як складових економіки.

 

Для організації та забезпечення якості цієї роботи необхідно залучити відповідних представників експертного середовища, промислових та енергетичних компаній, органів влади, громадських організацій, міських громад, фінансових установ і міжнародних партнерів, що буде основою забезпечення розвитку людського та соціального капіталу України.