Українська
13 жовтня 2026 року в Міжнародному виставковому центрі, м. Київ, Броварський пр-т, відбувся XI Міжнародний конгрес інженерів-енергетиків «Енергетична система України: шлях до сталого розвитку та інвестицій. Правові механізми. Фінансові інструменти. Технічні рішення». https://www.iec-expo.com.ua/5e-2026/kongres-2026.html
Конгрес став традиційною національною та міжнародною платформою для консолідації фахового досвіду енергетичної спільноти, яка працює над реалізацією стратегічних інвестиційних проєктів, впровадженням технічних рішень і пошуком фінансування для глибокої трансформації енергосистеми. До участі були залучені представники експертного середовища, промислових та енергетичних компаній, органів влади, громадських організацій, міських громад, фінансових установ і міжнародних партнерів.
Програма складалася з двох панельних дискусій: «Виклики та пріоритетні напрями розвитку енергетики» і «Технічні особливості розвитку енергетичної системи, інноваційні технології, механізми та обладнання» .
Їх модерував Юрій Бондаренко, перший віце-президент, голова технічного комітету Українського національного комітету CIGRE. У вступному слові модератор наголосив, що енергосистема після війни не буде копією довоєнної, а ключовим тезисом має стати узгодженість дій генерації, мереж, споживачів, виробників обладнання, науки та держави.
Доповідачі у виступах зробили наступні акценти:
Олександр Домбровський, голова правління «Global 100%REnewable UA», президент ПрАТ «МХП Еко Енерджі».“Війна, перемир’я, мир?!
Запропонував розглядати енергетичну безпеку як просторову архітектуру виживання, а не функцію собівартості кіловата, і описав три моделі: «війна» (острівні мікромережі, швидке відновлення, низька помітність цілей), «крихке перемир’я» (захищена розподілена система, що залучає приватний капітал) і «довгостроковий мир» (повна синхронізація з ENTSO-E, цифрові ринки, експорт «зеленої» енергії).
За його оцінкою, централізована модель із магістральними підстанціями 750 кВ і гігантськими електростанціями виявилася критично вразливою у війні на виснаження, тому повернення до неї було б стратегічною помилкою навіть у разі сталого миру. Базисом децентралізації названо біогаз і біометан, які дають енергію 24/7 на місцевій аграрній сировині. Найпідступнішим періодом доповідач назвав перемир’я: у ньому не можна розраховувати лише на донорські кошти і не вдасться будувати дешево та відкрито.
Сергій Єрмілов, міністр палива та енергетики України у 2000–2001 та 2002–2004 роках. “Стратегія трансформаційного переходу”
Основна теза: відбудова (відновлення, заміна, модернізація активів) і трансформація (архітектура, функції, ролі, управління, ринкові механізми) — різні речі, а нове обладнання саме по собі нової енергосистеми не створює. Технологічна децентралізація вже відбувається (розподілена генерація, накопичувачі, цифрові підстанції, мікромережі, агрегація), але ще не стала керованою через три системні розриви: управління, часу та відповідальності. Європейська інтеграція має три виміри: фізичний (синхронізація з ENTSO-E), ринковий і функціональний, тобто спільні системні спроможності.
Чим більший масштаб інвестицій, тим вища ціна архітектурної помилки. Доповідач запропонував програму керованої трансформації електроенергетичної системи з чотирьох блоків: цільова функціональна архітектура; карта системних спроможностей і розривів; керований перехід; верифікація, прийняття та масштабування.
Богдан Сухецький, генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго». “Гідроенергетичні ресурси України як одне з основних джерел регулюючих можливостей енергетичних систем”
Підкреслив що гідороенергетика, крім регулювання енергоситеми, виконує важливу функцію водозабезпечення, зокрема населення, промисловості та сільского господарства.
Відмічено, що загальна встановлена потужність ПрАТ «Укргідроенерго» становить 5 870 МВт (98 агрегатів), працює 3 637 осіб; об’єкти товариства були атаковані понад 250 разів протягом війни, яку розв’язала рф.
Основне завдання станцій — балансування енергосистеми: у 2025 році отримано 35 473 диспетчерські команди (у середньому 97 на добу), а частка Укргідроенерго на балансуючому ринку становить 43%. У презентації наведено приклади виконання планового графіка та перевиробітку відносно плану, а також дані про рівні й притоки води в Кременчуцькому водосховищі.
Віталій Шубін, комерційний директор АТ «Енергетична компанія України» (ЕКУ). “Економіка як драйвер енергетичної трансформації України”
Показав, як управління розподіленою генерацією (газотурбінною, сонячною, накопичувачами) відкриває економічні механізми роботи обладнання в енергосистемі. Модель максимального керування має три рівні: самостійна робота на ринку «на добу наперед» (РДН);
участь у балансуючій групі ЕКУ; участь в агрегованій групі ЕКУ з доступом до всіх сегментів ринку. За усередненими даними (жовтень 2025 – вересень 2026 року), когенераційна установка 1 МВт у складі агрегованої групи дає 30,9 млн грн/рік проти 15,7 млн грн/рік на РДН (+97 %), а орієнтовна окупність скорочується з 3,3 до 1,8 року. Для накопичувача 1 МВт (4,6 МВт·год) валовий дохід зростає з 12,8 до 17,9 млн грн/рік (+40 %), для СЕС 1 МВт із накопичувачем — з 17,1 до 22,2 млн грн/рік (+30 %). Доповідач застеріг, що розрахунок не враховує можливі від’ємні ціни на ринку електроенергії.
Володимир Гомонай, радник Генерального директора ТОВ «НТК ЕНПАСЕЛЕКТРО», міжнародний експерт CIGRE. “Мікромережі для громад: від аварійного генератора до стратегічного активу»
Відмітив, що Об’єднання ОСР ЄС створене законом (Регламент (ЄС) 2019/943, ст. 52–57), а не з ініціативи галузі: воно спільно з ENTSO-E розробляє мережеві кодекси, обов’язкові для всіх ОСР.
Мотив — енергоперехід відбувається саме в розподільних мережах: до них приєднується близько 70 % відновлюваної генерації ЄС, а інвестиційний розрив оцінюється в 55–67 млрд євро на рік до 2050 року. Умови членства: три категорії ОСР за кількістю споживачів (до 100 тис., від 100 тис. до 1 млн, понад 1 млн) з рівним представництвом у Раді директорів, подвійне голосування (не менше 65 % голосів і 55 % членів) та внесок за формулою 875 € + 0,01231 € × кількість споживачів, який враховується в тарифі. Для України доповідач виділив елементи моделі, які придатні й без формального членства: фінансування через тариф, категорії операторів, плани розвитку мереж на основі даних, карти доступної пропускної спроможності та гнучкі договори приєднання.
Сергій Цурик, директор ТОВ «БАТТЕК», виконавчий директор і член Президії Українського національного комітету CIGRE. “Резервне електроживлення для підземних об’єктів та споруд”
Відмітив що для укриттів, бункерів і підземних енергетичних об’єктів головним пріоритетом є безпека людей, а вже потім автономність, надійність та економічність. У рейтингу з 16 факторів вибору акумуляторних батарей найвищі оцінки (10 з 10) мають пожежна безпека, ризик задимлення, виділення токсичних газів і вибухонебезпечність.
За розрахунком згідно з IEC 62485-2 для батарей 200 А·год, виділення водню в буферному режимі становить 0,53 л/год для AGM і OPzV та 2,65 л/год для OPzS; відповідно OPzS потребує вдвічі з половиною більшого (при прискореному заряді) і п’ятикратного (в буферному режимі) повітрообміну. AGM та OPzV названо перспективними для підземних споруд завдяки низькому штатному газовиділенню. LiFePO₄ акумулятор не виділяє газів у штатному режимі, але при тепловому розгоні може швидко виділяти горючі й токсичні гази, що слід враховувати в замкненому просторі.
Руслан Савчишин, голова ради директорів MagneticOne Group. “Сліпі мережі” та економіка відродження: чому відбудова енергетики починається з ГІС”
Розрізнив «відновлення» (повернення до стану 2021 року) та «відродження» (розвиток на новій технологічній базі). Значна частина мереж ОСР «сліпа»: без телеметрії та цифрової картини активів невідомі їхній стан, ресурс і вільна потужність.
Як ілюстрацію, наведено 28% коефіцієнта використання вже введеної розподіленої генерації в морозний день лютого та оцінку потреб відбудови в 588 млрд доларів США (RDNA5). ГІС подано як фундамент керованості з чотирьох рівнів — паспортизація активів, топологічна модель, інтеграція з SCADA/ADMS/DERMS та аналітика; на цій основі формується цифровий двійник мережі, а розрахунок вибіркових випадків N-2 стає можливим лише на даних. Окремо розглянуто захист геоданих (КСЗІ, ISO/IEC 27000, орієнтир — директива NIS2) і запропоновано дорожню карту з п’яти кроків: концепція, методика цифрової зрілості ОСР, 2–3 пілоти, тарифно-фінансовий контур, вимірювані KPI. ГС «СІГРЕ-Україна» запропоновано як майданчик узгодження методики цифрової зрілості ОСР і галузевих стандартів обміну даними (CIM, IEC 61968/61970).
Віктор Михайловський, директор ТОВ «ЕНВІТЕК». Системи автоматичного хімічного моніторингу теплоносія ‑ відновлення ТЕЦ і модернізація АЕС”
Доповідь присвячено онлайн-хімічному моніторингу пароводяного контуру енергоблоків як інструменту підвищення надійності, економічності та ресурсу обладнання.
Запропоновано систему з 15 точок контролю — від підготовки води до охолодження й допоміжних потоків — з інжинірингом на основі рекомендацій IAPWS, VGB та EPRI. Окремо наголошено на репрезентативності проби: система кондиціювання SENTRY та аналізатори SWAN працюють до 538 °C і 345 бар. Серед типових помилок проєктування названо один аналізатор на чотири канали та затримку передавання проби. За оцінкою доповідача, оптимізація споживання палива лише на 0,5 % і запобігання хоча б одній позаплановій зупинці турбіни окуповують комплекс приладів за 12–18 місяців. Для ТЕЦ відсутній єдиний стандарт автоматичного хімконтролю, тож відбудова станцій дає змогу перейти від заміни окремих приладів до комплексних систем.
Андрій Советніков, головний інженер проектів ENTIE “BESS: як правильно спроєктована енергосистема забезпечує автономність, гнучкість та економіку підприємства”
Доповідач показав, що одна технологія дає різні сценарії залежно від завдань підприємства, на двох прикладах. Агропідприємство в Житомирській області: СЕС 0,8 МВт (1 350 модулів, наземне та дахове виконання) і BESS 2 МВт з ємністю 4 176 кВт·год, введені в експлуатацію.
Виробничий комплекс: СЕС 0,7 МВт (1 080 модулів) і BESS тієї самої потужності 2 МВт, але з ємністю 2 208 кВт·год. Компанія виконувала проєктні, будівельно-монтажні, електротехнічні та пусконалагоджувальні роботи. Завдання, за словами доповідача, — зробити так, щоб BESS, СЕС і мережа підприємства працювали як одна система.
Основні підсумки
Спільна лінія більшості доповідей: відбудова енергетики не має зводитись до відновлення довоєнної конфігурайції-ідеться про керовану, розподілену, тцифрову систему інтегровану з ENTSO-E, зокрема:
- безпека та стійкість визначаються архітектурою системи, а не лише собівартістю кіловата (Домбровський, Єрмілов);
- керованість потребує даних про мережу та ринкових механізмів для розподіленої генерації й накопичувачів (Савчишин, Шубін);
- гнучкість забезпечують гідроенергетика, ГАЕС та системи накопичення енергії (Сухецький, Шубін, Советніков);
- європейська модель ОСР містить елементи, придатні для України вже зараз (Гомонай);
- технічні рішення щодо енергетичних систем і об’єктів мають враховувати безпеку та експлуатаційний ресурс (Цурик, Михайловський).
Доповіді базуються на пріоритеті при розбудові енергоситеми забезпечення захисту життя та здоров’я населення, промисловості, реальних можливостях забезпечення технологіями, обладнанням як імпортного так і власного виробництва. Безумовно що це єдиний реальний підхід під час воєнного стану. Що стосується інтеграції до ENTSO-E, то безумовно необхідно керуватись кращою світовою практику та стандартами ЄС які вперше сформульовані в Україні при розробці та узгодження Першочергових заходів з екологізації енергетики як складової економіки підписані Президентом НАН України академіком Борисом Патоном в 2020 році і узгоджені ПрАТ «Укргідроенерго», ДП «НАЕК» Енергоатом» інститутами НАН України та НАН Медичних наук України і формалізовані в Законі України «Про публічні закупівлі», в якому узагальнений кращий світовий досвід та європейські стандарти розроблення та впровадження великих проектів.
Безумовно що з урахуванням реалій військової агресії рф при розробленні Програм дій Уряду необхідно предбачити:
– вдосконалення нормативно-правової бази паливно-енергетичного комплексу, а враховуючи її загальнонаціональне значення забезпечити її доступність для профільних фахівців й студентів навчальних закладів;
– розвиток розподіленої генерації, забезпечення її захисту від терористичних атак, надійності ї можливості реконфігурації для забезпечення проектних функцій;
– врахування при прийнятті управлінських рішень не тільки загальної вартості, а і їх вплив на безпеку виробничого персоналу, населення та навколишнє середовище. При цьому, необхідно враховувати вартість їх життєвого циклу включаючи експлуатацію, ремонт, модернізацію, зняття з експлуатації, витрати на резервування та страхування вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я населення, мультиплікативні ефекти на інші галузі економіки та валовий національний продукт.
