Українська
Україні потрібні інвестиції — для відновлення зруйнованих підприємств, розвитку енергетики та створення нових виробництв. Але залучення коштів критично залежить від того, як управляють компаніями. Партнерам важливо розуміти, хто та як ухвалює рішення, хто контролює їх виконання та чи дотримуються при цьому встановлених норм та правил. Без якісного корпоративного врядування неможливо розраховувати на довіру й масштабні інвестиції.
Це питання стосується всієї країни, державного та приватного сектору. Для українських компаній перехід від одноосібного ручного управління до зрозумілого розподілу повноважень між власниками, наглядовою радою та менеджментом відкриває можливості залучати міжнародне фінансування, створювати спільні підприємства та масштабуватися. В енергетиці, де інвестиційні рішення коштують мільярди та ухвалюються на десятиліття, передбачуваність управління має особливе значення.
Саме тому наш спецпроєкт із корпоративного врядування переростає в постійну й системну роботу Energy Club.
Ми звертаємося із запитами до Міністерства енергетики України, операторів систем розподілу та ключових державних енергетичних підприємств. Маємо отримати офіційну інформацію про процедури призначення до наглядових рад, вимоги до кандидатів, суміщення посад, винагороди та врегулювання можливого конфлікту інтересів. На цій основі проводитимемо регулярний моніторинг прозорості відбору, незалежності членів рад та результатів їхньої роботи.
Паралельно організовуємо фахові обговорення з експертами, міжнародними партнерами, юристами, рекрутерами та бізнесом, вивчення досвіду європейських енергетичних компаній та готуємо навчальний курс для майбутніх членів наглядових рад. Наприкінці 2027 року проводимо очний форум, присвячений корпоративному управлінню, довірі та відбудові енергетики.
Мій особистий досвід роботи незалежним членом наглядової ради АТ «Українські розподільні мережі» дозволяє бачити, наскільки практика може відрізнятися від декларативних принципів. Наявність наглядової ради та формального статусу незалежного члена ще не означає, що гарантії незалежності працюватимуть у конкретній ситуації.
Наприкінці минулого року одночасно та галасно змінили склади наглядових рад державних енергетичних компаній. Серед припинених повноважень членів рад були й мої повноваження незалежного члена наглядової ради АТ “УРМ”.
Я оскаржив це рішення єдиною можливою законною процедурою. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали мою позицію, але Верховний Суд скасував їхні рішення та відмовив у задоволенні позову.
Рішення Верховного Суду є остаточним. Проте питання, яке для мене стояло за цим спором, залишається актуальним: який реальний захист має незалежний член ради у відносинах з акціонером? Якщо обсяг гарантій залежить від подальшого тлумачення процедури призначення, яку застосувала сама держава, наскільки впевнено людина може відстоювати професійну позицію та ставити незручні запитання?
Показовою була й публічна комунікація державної компанії після звільнення членів наглядової ради. На офіційному ресурсі АТ «УРМ» з’явився текст, що, на мою думку, більше нагадував дешевий фельєтон, аніж офіційну позицію державної компанії. У ньому йшлося про наші винагороди та обіцялися гучні викриття. Тоді як щомісячна оплата незалежних членів ради становила 50 тисяч гривень. Спосіб подання цієї інформації я сприйняв як незграбну та конʼюнктурну спробу моєї особистої дискредитації.
На цьому тлі останні повідомлення в медіа про суміщення керівниками материнської компанії посад у наглядових радах кількох операторів систем розподілу та мільйонні щомісячні сукупні виплати потребують офіційного пояснення. Якщо компанія публічно оцінює винагороди попереднього складу ради, ті самі стандарти відкритості мають застосовуватися й до чинного керівництва.
Так само потребують пояснення критерії кадрових рішень. Зокрема, публікації щодо призначення до наглядової ради «Черкасиобленерго» юристки, яка лише торік закінчила університет, ставлять питання про вимоги до досвіду кандидатів і процедуру оцінювання їхньої кваліфікації. Саме офіційні відповіді мають дати можливість оцінити обґрунтованість таких призначень.
Наглядові ради повинні забезпечувати стратегічний контроль, а їхній склад і винагорода — відповідати цій відповідальності. Коли керівники материнської компанії одночасно входять до рад підпорядкованих підприємств, має бути зрозуміло, як розмежовані їхні ролі та врегульовано можливий конфлікт інтересів.
Для мене ці ситуації демонструють проблеми, які потрібно виправляти. Декларації про реформу мають підтверджуватися прозорим відбором, компетентністю призначених людей, дієвими гарантіями незалежності та відкритою звітністю.
Цим і займатиметься Energy Club у межах нашої ініціативи. Від якості управління залежить, чи довірятимуть українським компаніям партнери та чи вкладатимуть кошти в їхній розвиток. Тому корпоративне врядування має практичне значення для відновлення всієї країни.
