Шановні колеги!
До Вашої уваги надаємо статтю віцепрезидента українського національного комітету CIGRE Олександра Зенюка – “Енергетика України – інструменти її відновлення та розвитку“.
Завдяки професіоналізму і відданості працівників галузі та міжнародній допомозі енергетика України витримує руйнівну військову агресію рф. Це тривалий безпрецедентний стресс-тест для енергетики країни при якому підтверджуються як її сильні складові, так і виявляються вади стратегічного планування енергетичної галузі, розвитку та її функціонування закладені ще за радянських часів.
Просте відновлення зруйнованих енергетичних об’єктів на основі підходів, проектів та технологій десятилітньої давнини не забезпечить конкурентоздатність та ефективність нової європейсько-орієнтованої української економіки, оскільки:
– вона повинна мати стале, якісне та гарантоване енергозабезпечення, низькі енергоємність та вплив на навколишнє природне середовище відповідно до європейських підходів, стандартів та кращою світовою практикою;
– об’єкти енергетики мають тривалий життєвий цикл, визначальний мультиплікативний ефект на інші галузі економки; їх відновлення та розвиток потребують випереджального створення національної виробничої на науково-технічної інфраструктури, залучення масштабної міжнародної технічної та фінансової допомоги на зрозумілих обґрунтованих принципах та громадській підтримці.
Довідково:1. В Україні система державних закупівель, як реальний провідник державної політики, через яку проходило близько 30% валового національного продукту (далі ВНП) не стала за практикою європейських країн потужним поштовхом для розвитку вітчизняної економіки та впровадження ефективних технологій. Річ у тому, що згідно з нормами чинного законодавства головним критерієм конкурсного відбору є цінова пропозиція учасників торгів, у той час, як у країнах ЄС, найкраща пропозиція визначається вартістю життєвого циклу виробу, технології включаючи витрати на енергоресурси, технічне обслуговування, ремонт, вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я населення, витрати на резервування, зняття з експлуатації, мультиплікативні ефекти на інші галузі економіки. Для підприємств, як замовників закупівель важливо, що вартість життєвого циклу виробу, технології (за час експлуатації) зазвичай, за експертними оцінками, в 3-10 разів перевищує тендерну вартість закупівлі та в залежності від споживчих характеристик та виробника відрізняється у декілька разів.
Для загальнодержавних програм, галузевих замовлень в енергетиці через те що мультиплікативні ефекти енергетичних проектів на інші галузі економіки та валовий національний продукт складає за наявними експертними оцінками 3-50 разів важливо врахувати локалізацію виробництва, використання сучасних конкурентоздатних на світовому ринку технологій, вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я населення (для нових проектів).
Слід зазначити, що подібні підходи вже імплементовані в Україні Законом України від 19 вересня 2019 року «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та наказом Мінекономрозвитку від 28 вересня 2020 року №1894, яким затверджена «Примірна методика визначення вартості життєвого циклу» (далі Примірна методика). Нажаль, Примірна методика не стала в енергетиці ефективним рушієм впроваджування європейських підходів та кращих європейських практик до її розвитку, зокрема з питань теплової, атомної, гідро, сонячної, вітрової біо та водневої генерації, резервування енергопостачання та накопичення енергії, переходу на європейські стандарти напруги електричних мереж, впровадження централізованого або індивідуального тепло і холодо забезпечення, будівництва нових та продовження терміну експлуатації діючих енергетичних об’єктів та ін.
2. В Україні не створені за досвідом багатьох країн постійно діючі системи:
– стратегічного планування в ПЕК, з використанням загальновизнаних в світі комп’ютерних програм, методик та вітчизняних паралельних комп’ютерів гібридної архітектури з елементами штучного інтелекту, а досвід більше 100 країн світу показує, що тільки такі системи можуть забезпечити прийняття оптимальних рішень в кризових ситуаціях та навіть зекономити до 20% енергоресурсів у режимах безкризового функціонування;
– відбору та впровадження проривних проектів за досвідом DARPA (США) реалізованих більше ніж у 60 країнах світу і які забезпечують за рахунок експорту та мультиплікативних ефектів 5-30% ВНП країн.
3. Відсутність методик, які адекватно відображають споживання енергоресурсів в усіх галузях економіки. Ще у 1952 році Міністерство енергетики та Академія наук СРСР погодили для використання в якості нормативного документа, не маючий наукового обґрунтування на це, фізичний метод розподілу витрат палива на виробництво електроенергії і тепла. Таким чином, з цього часу в СРСР був закритий для обговорення та використання ексергетичний метод, який базується на принципах другого закону термодинаміки і використовується у багатьох країнах світу. Наслідками тривалого використання хибної методики стала значно більша енергоємність національної економіки порівняно з іншими європейськими державами через перехресне субсидування, відсутність стимулів для впровадження нових енергозберігаючих технологій, таких як теплофікація, теплові насоси і акумулятори, вторинне використання енергетичних ресурсів тощо.
В Україні є нормативно-правова база для впровадження європейських підходів та кращих світових практик для забезпечення оптимального відновлення і розвитку підприємств та галузей енергетики у післявоєнний період, але ці підходи не актуалізовані та не адаптовані до сучасних умов.
Як перший крок впровадження єдиної європейсько – орієнтованої, прозорої технічної та економічної політики підприємствами енергетики та органами виконавчої влади пропонується, зокрема, розглянути питання практичного використання Примірної методики та внесення до її розділу 1.4. «Перелік товарів та технологій» енергетичного обладнання та розроблення і затвердження Методики визначення вартості життєвого циклу в енергетиці, в який доцільно визначити вимоги до всіх складових, які впливають на вартість життєвого циклу в енергетиці. Також важливо врахувати європейські підходи та кращі світові практики до розроблення стратегій, програм, проектів в частині врахування вимог до:
– стійкості і надійності енергозабезпечення населення та промисловості, структури генеруючих потужностей, впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я населення;
– регулювання, диспетчеризації, резервування енергосистеми, у тому числі з залученням споживачів;
– загальновизнаних в світі комп’ютерних програм, підходів, врахування вимог до надійності енергопостачання, локалізації виробництва, структури генеруючих потужностей, впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я населення з метою досягнення максимальних мультиплікативних ефектів на інші галузі економіки та ВНП, залучення міжнародної технічної та економічної допомоги, належної громадської підтримки.
Для інструментального забезпечення створення конкурентоздатної та ефективної нової європейсько-орієнтованої української енергетики пропонуються наступні кроки:
– адаптація Примірної методики визначення вартості життєвого циклу до енергетичної галузі шляхом розповсюдження її дії на відповідні товари, послуги з урахуванням європейських підходів і кращої світової практики розроблення та реалізації стратегій, програм, проектів;
– розроблення та впровадження методик оцінки ефективності використання енергоресурсів з урахуванням їх цінності (ексергії);
– створення системи стратегічного планування у паливно-енергетичному комплексі з використанням загальновизнаних в світі комп’ютерних програм та методик;
– створення системи відбору та впровадження проривних проектів за досвідом DARPA (США).
Додаток:
Робочі матеріали з питань впровадження інновацій. Електронний ресурс. (Завантажити)
Олександр Зенюк
Віцепрезидент, член Технічного комітету Українського національного комітету CIGRE
