Українська
Фрагмент виступу Івана Григорука, віцепрезидента українського національного комітету CIGRE, на закритій зустрічі членів Energy Club (27.10.2021р.)
Тема: Велике енергобудівництво: Як масштабно оновити енергетичну інфраструктуру в Україні?
Деталі заходу – https://bit.ly/3C8IhwN
Реформи в енергетичній галузі в частині впровадження нових технологій майже не здійснюються
Сьогодні нам дуже не вистачає фахівців інженерних професій в енергетичній галузі, тому багато підприємств, у тому числі й мережевих, залучають молодих фахівців з другого – третього курсу вишу, навчають їх, всіляко підтримують, якимось чином мотивують. Зрозуміло, що молодий фахівець хоче все й одразу, але без досвіду нічого не досягнеш. Багато компаній та й ми з партнерами робимо так само, і у нас на таких умовах працюють близько 30 студентів, а ДТЕК є лідером із навчання своїх фахівців прикладним професіям. Вони мають два навчальні полігони у Дніпрі та Одесі, де відбувається підготовка інженерів-електриків, які надалі зможуть виконувати завдання, необхідні для надійної роботи розподільних мереж.
Цього року нам з колегами та багатьма представниками з керівництва вищих навчальних закладів, енергетичних асоціацій вдалося зібратися в Одесі на базі Одеської державної академії будівництва та архітектури, де ми обговорили проблему дефіциту кадрів в енергетиці, сформували спільне звернення до Міністерства освіти. І знаєте, це спрацювало з огляду на те, що цього року не було майже жодного держзамовлення на інженерно-технічні спеціальності. У Міносвіти додали близько 100 вакансій на здобуття професії. Це вже добрий початок.
Слід зазначити, що в сьогоднішніх умовах будь-які мережеві підприємства та інжинірингові компанії, які займаються програмним забезпеченням, релейним захистом, протиаварійною автоматикою тощо, зацікавлені брати молодих фахівців і навчати їх, оскільки порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих.
Що стосується енергетичного переходу, впровадження нових технологій у рамках програми енергетичного переходу тягне за собою зміну у чинному законодавстві та у всій нормативній документації, починаючи від кодексів системного оператора, диспетчерського кодексу та кодексу оператора системи розподілу, а далі відповідно тягне за собою зміни до ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і таке інше, тому реформи в енергетичній галузі в частині впровадження нових технологій майже не здійснюються. Наприклад, як із великими системами накопичення електроенергії з погляду незалежного учасника ринку: ніхто поки що повністю не розуміє, що це таке і що з цим робити, а попит на таку послугу вже давно сформувався.
Сумна історія зі стандартами для впровадження нових технологій в енергетичній галузі України. Існує міжнародний стандарт ІЕС-60050, де прописаний новий технічний глосарій, нова термінологія, що належать до реалізації програми нового енергетичного переходу. У будь-якому разі, під реалізацію такої програми у всьому світі виділяються величезні гроші. Рано чи пізно дійде черга до України й тоді будь-який інвестор без адаптації нашої нормативної документації до загальних європейських/світових стандартів не зможе тут працювати, наголошую, якщо все вищесказане не буде відображене в законодавчій базі й відповідно прописане в нормативній документації. Наприклад, всі знають, як завдяки прогалинам в нормативній документації хаотично та неконтрольовано впроваджувались ВДЕ, коли встановили масу нового перетворювального обладнання та не передбачили обладнання, яке б завдяки новим технологіям забезпечувало ВДЕ вироблення якісної електроенергії. Таким чином і зараз в мережу потрапляє неякісна електроенергія задорого, без уваги на вищі гармоніки, компенсацію реактивної потужності, рівень напруги тощо. До того ж витрати на заходи з поліпшення якості електроенергії для споживача в основному лягають на розподільні мережі, і це їм не компенсується.
Згідно з міжнародними зобов’язаннями, близько 10 тис. стандартів в енергетичній галузі необхідно адаптувати у законодавчому полі країни. На їх основі мають працювати всі наші енергетичні підприємства, щоб мати змогу конкурувати із західними гравцями на ринку та бути зрозумілими для іноземних інвесторів. В країнах з розвиненою економікою такі заходи виконуються державою, профільними фондами та за участю підприємств, які працюють в енергетичній галузі.
Отже, як я вже казав раніше, порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих, тож запрошуємо всіх зацікавлених фахівців, інжинірингові компанії, операторів систем розподілу, виробників обладнання, інших стейкхолдерів працювати разом над адаптацією стандартів та нормативної документації для енергетичної галузі. Сьогодні існують дієві механізми та форми впровадження нових стандартів за допомогою робочих груп відповідних технічних комітетів, на рівні системного оператора, профільних міністерств, НКРЕКП. Нам усім разом необхідно працювати задля майбутнього.
