40 років катастрофі на Чорнобильській АЕС.
Атомна енергетика України як складова ПЕК до та після війни.

Чорнобильська катастрофа 1986 року – найбільша екологічна катастрофа сучасності, наслідки якої відчуваються ще донині, є яскравим прикладом загроз, яку несе атомна енергетика при необґрунтованому непослідовному прийнятті управлінських рішень, нехтуванні питаннями забезпечення її безпеки на всіх етапах  життєвого циклу, приниження значення людського капіталу залученого до наукових досліджень, проектування,експлуатації.

Світова спільнота та Україна засвоїли цей страшний урок та вживають заходів щодо гарантування безпеки розвитку та функціонуванню атомної енергетики шляхом впровадження кращої світової практики, нових стандартів безпеки, принципів культури безпеки, режимів забезпечення гарантій безпеки використання ядерних матеріалів, розвитку ядерного законодавства.

Нажаль уроки Чорнобиля ігноруються російською федерацією, яка вже п’ятий рік тримає енергосистему України  під постійною ракетною загрозою, що призводить до аварійних відключень навіть атомних енергоблоків від мережі та пришвидшеного спрацювання їх ресурсу, створює проблеми по подовженню їх терміну експлуатації, а  Запорізьку та Чорнобильську АЕС російські терористи навіть зробили об’єктами ядерного тероризму з  руйнуванням бар’єрів фізичного контролю та захисту.

Виконані після Чорнобиля та під час військової агресії рф проти України всесвітньо визнаними фахівцями з безпеки атомної енергетики та радіаційної медицини розрахунки щодо оцінки безпеки АЕС та можливих радіаційних наслідків у разі використання навіть  звичайних озброєнь та свідомого, у разі терористичних дій, руйнування бар’єрів безпеки та самих систем безпеки показують що наслідки таких дій для довкілля, життя та здоров’я населення можуть значно перевищувати наслідки Чорнобильської катастрофи. Використання високоточної   зброї та терористичні дії стосовно  ядерних установок  Запорізької, Чорнобильської АЕС,  ННЦ «Харківській фізико-технічний інститут» та «об’єктам ядерного надбання» колишнього Придніпровського хімічного заводу,  може призвести до катастрофічних наслідків для всього людства.

Досвід цієї війни має дати поштовх до переосмислення значення людського та економічного капіталу і удосконалення міжнародно-правової бази щодо забезпечення ядерної безпеки, зокрема, шляхом розробки та впровадження нових дієвих механізмів захисту ядерних установок, відповідальності за збройний  напад на цивільні ядерні об’єкти, а також ефективного впливу на терористів. що нападають на такі об’єкти.

Пропозиції

Громадськім професійним  спілкам «СІГРЕ-Україна» та «Науково-технічній спілці енергетиків та електротехніків України» відповідно із статутними завданнями,  з урахуванням перспектив впровадження  малих модульних ядерних реакторів в енергосистему України для виробництва електроенергії, тепла, холоду, енерготехнологічних цілей в металургійній та хімічній промисловостях, заміщення вугільних теплових електростанцій:

– розробити та здійснити спільні заходи із розвитку людського капіталу в енергетичній галузі, включаючи збереження та покращення знань та навичок, підвищення престижності праці в енергетиці.