Cooperation between KNEU and UNK CIGRE | | ГС СІГРЕ-УКРАЇНА

12 листопада 2021 року в Українському національному комітеті CIGRE відбулася нарада щодо виконання Меморандуму про співробітництво від 25 червня 2020 року між Національним економічним Університетом ім. Вадима Гетьмана та Українським національним комітетом Міжнародної ради з великих електроенергетичних систем CIGRE протягом 2020-2021 років.

У нараді взяли участь:

представники Національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана: Бурмака Н.А (завідувач кафедри міжнародного менеджменту), Панченко Е.Г. (професор кафедри міжнародного менеджменту), Москалюк Н.П. (заступник директора Інституту бізнес-освіта);
представники Українського національного комітету CIGRE: Светелік О. Д. (президент), Бондаренко Ю.М. (перший віцепрезидент), Зенюк О.Ю. – (віцепрезидент), Григорук І.А. (віцепрезидент).

За дорученням Ректора Університету Лук’яненко Д.Г, завідувач кафедри міжнародного менеджменту Бурмака Н.А. вручив Светеліку О.Д. Почесну грамоту Українському національному комітету Міжнародної ради з великих електроенергетичних систем CIGRE – «За багаторічну творчу співпрацю у сфері підготовки висококваліфікованих менеджерів для енергетичної галузі та суттєвий внесок в розвиток конкурентоспроможності Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана».

Учасники наради заслухали розгорнуту інформацію заступника директора Інституту бізнес-освіти Москалюк Н.П. щодо виконання Меморандуму про співробітництво. Було зазначено, що відповідно до п.п.6.3, 6.5 Меморандуму, протягом 2020-2021 років експертами УНК CIGRE було прочитано два курси лекцій з навчальної дисципліни «Регулювання енергетики» для слухачів Інституту бізнес-освіти магістерської програми «Бізнес-адміністрування у сфері енергетики».

Серед студентів заочної форми навчання, які прослухали курси лекцій, були топ-менеджери підприємств енергетичної галузі, зокрема: Міністерства енергетики України, ПрАТ «Укргідроенерго», КП «Київтеплоенерго», ДТЕК та інших енергетичних підприємств. По закінченню курсу кожен студент підготував письмовий звіт з аналітичними матеріалами з урахуванням отриманих на лекціях знань та досвіду практичної роботи за наступними 5 напрямами:

Проведення управлінського аудиту (підрозділу, підприємства, галузі) щодо достатності структури, кваліфікації працівників, нормативної бази, ресурсів та підготовку практичних управлінських рекомендацій.
Розробка проєкту управлінського рішення в енергетиці за вимогами чинного діючого законодавства (за формою та змістом Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №106) у формі проектів Наказу, Розпорядження, Постанови Кабінету Міністрів України, Проекту Закону.
Оцінка економічного ефекту від впровадження нормативно-правового акту, технології, нового будівництва з використанням загальновизнаних в світі методик відповідно до абзацу шостого пункту 11 частини першої статі 9 Закону України «Про публічні закупівлі» та «Примірної методики визначення вартості життєвого циклу» , впливу на здоров’я та навколишнє природне середовище та інші галузі економіки відповідно до наказу Мінекономіки від 28 вересня 2020 року №1894.
Аналіз (обґрунтування) нормативно-правової бази, яка стосується галузі, підприємства, підрозділу включаючи закони України, розпорядження , постанови Кабінету Міністрів України, рішення НКРЕ та КП, Правила технічної експлуатації (редакція 2019 року), інше та підготовка пропозицій з її вдосконалення.
Робота з нормативною базою CIGRE, а саме використання інформаційних матеріалів, звітів міжнародних груп та технічних комітетів для стратегічного планування та покращення роботи підрозділів, підприємств, галузі

Учасники наради провели дискусію та акцентували увагу на темах, які викликали найбільше зацікавлення серед студентів:

Розвиток нерегульованих та непередбачуваних джерел енергії (сонячної та вітрової), зокрема:

необхідність для роботи таких джерел в енергосистемі мати додаткові регулюючі потужності та накопичувачі енергії. В умовах недостатності потужності гідроакумулюючих електростанції функцію регулювання повинні виконувати теплові електростанції, а шкідливі викиди при роботі вугільних енергоблоків в режимі регулювання потужності на порядок вищі, ніж при їх роботі в стаціонарі. Таким чином при рівні потужності відновлювальних джерел більше 20% без спорудження додаткових акумулюючих потужностей навіть екологічний ефект від їх впровадження становиться від’ємним.
надійна експлуатація розгалуженої енергосистеми з перетворювачами постійного струму, гармоніками, які виникають та впливають на роботу системної автоматики та втрати електроенергії.
необхідність збільшення витрат на її експлуатацію та впровадження пасивних систем надійного живлення.
еволюція енергетичних ринків стає критичним фактором, оскільки ринки, створені з урахуванням низьких капітальних витрат та високих витрат на виробництво, не дають стимулів для будівництва нових відновлювальних джерел енергії. Нові проекти енергетичних ринків повинні враховувати технічні вимоги енергосистем (гнучкість, лінійність, контроль частоти та напруги, зберігання енергії).

Узагальнений світовий досвід зняття обмежень при впровадженні сонячних та вітроелектростанцій узагальнений в публікації CIGRE «Подолання обмежень для максимального впровадження відновлювальних джерел енергії» №527 ( електронний ресурс https://e-cigre.org/publication/527-performance-coping-with-limits-for-very-high-penetrations-of-renewable-energy ) та в публікаціях ГС «CIGRE-Україна» (Електронний ресурс https://cigre.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Допомогою-треба-вміти-скористатитися-Зенюк-О.Ю.-журнал-Терміинал-№2848-серпень-2017.pdf), і ці рекомендації, якщо ставиться за мету забезпечення надійності, економічності та стійкості енергосистеми повинні бути враховані НЕК «Укренерго» при розробленні планів розвитку енергосистеми.

Будівництво нових потужностей атомних, гідроелектростанцій, прийняття рішень по централізованому або індивідуальному тепло та холодозабезпеченню, збереження теплової генерації, яка працює на вугіллі, розвиток водневої енергетики, зокрема:

прийняття рішень у відповідності із кращою світовою практикою та директивами ЄС з урахуванням вартості «життєвого циклу проекту» включаючи експлуатацію, ремонт, зняття з експлуатації, вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я населення, мультиплікативного ефекту на інші галузі економіки, страхування ризиків;
практичне використання Примірної методики визначення вартості життєвого циклу технології, яка затверджена Наказом Мінекономіки від 28 вересня 2020 року №1894 та почала діяти в системі ПРОЗОРРО з1січня 2021 року. (Електронний ресурс https://www.me.gov.ua/LegislativeActs/Detail?lang=uk-UA&id=32140d03-d5eb-4988-8790-6d60d1c84a93);
Примірна методика розроблена в рамках виконання Першочергових заходів з екологізації гідроенергетики, як складової ПЕК підписаних академіком Патоном Б.Є та узгоджених ПрАТ «Укргідроенерго» та ДП «НАЕК «Енергоатом», відповідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі (щодо удосконалення питань публічних закупівель)» від 19 вересня 2019 року №114-1Х, передбачається можливість, відповідно до Статей 67 та 68 Директиви 2014/24/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС від 26 лютого 2014р. при визначенні найбільш вигідної пропозиції керуватися не тільки ціною продукції, а також витратами протягом її життєвого циклу в якості додаткового обґрунтування державних закупівель (Ст.1, пункт1, підпункт 4 вищезазначеного Закону).
прийняття з урахуванням «вартості життєвого циклу» урядом Польщі рішення щодо збереження теплової вугільної генерації та урядом Англії щодо обмеження водневих програм.

Враховуючи, що у робочих матеріалах Лекцій є достатня інформація для виконання самостійних оцінок нових технологій та проєктів, з метою надання практичного інструментарію студентам та працівникам енергетичної галузі для оцінки нових проєктів та технологій, залучення інвестицій, учасники наради вирішили розмістити на сайті ГС «СІГРЕ-Україна» та Університету робочі матеріали деяких лекцій з якими можна ознайомитися за посиланнями: